Олексій Король: Українським містам потрібні нові стандарти догляду за деревами

КО «Київзеленбуд» розробив проєкт Правил по догляду за кронами дерев та представив профільним експертам і науковцям: екологам, арбористам, природоохоронцям.

«Якщо ми хочемо бачити наші міста справді зеленими – потрібно затверджувати нові правила по догляду за кронами деревам, зокрема, щодо обрізки дерев. Адже правильна своєчасна обрізка – найкращий догляд за деревом. З 2006 року, коли Міністерство ЖКГ України приймало Правила утримання зелених насаджень, Київ та й інші наші міста змінилися: окрасою парків і скверів стають високодекоративні інтродуковані види дерев, наприклад, сакура, катальпа, тюльпанове дерево. За останнє десятиліття змінилися навіть погодні умови», – пояснює генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король.

Новий документ має стати деталізацією до Правил утримання зелених насаджень в розділі догляду та обрізки за дерев, прийнятих відповідно до наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105. Порівняно з документом, що приймався 15 років тому, нові Правила деталізовані, структуровані, мають розбивку по видовому складу дерев та ступеням їх обрізки.  Вони розроблені у формі інструкції, яка буде зручна для використання практикуючим працівникам зеленого господарства та передбачає прийняття відповідного нормативного акту Київською міською радою.

За словами Олексія Короля, роль сформованих, здорових дерев у забезпеченні сприятливого та комфортного мікроклімату міста важко переоцінити. Так, одне дерево за рік поглинає поглинає близько 1 тонни вуглекислого газу, а дає 113 кг кисню.

Під час обговорення з експертами головною тезою стало визначення, що дерево є живим організмом, яке може хворіти, і йому потрібна допомога, зокрема, й хірургічне втручання, і від правильності вжитих заходів залежить майбутнє дерева та його здатність роботи наше майбутнє більш екологічним. Разом з тим, кожен фахівець висловив свої конкретні пропозиції для удосконалення проєкту.

Після доопрацювання проєкту документ буде представлено на розгляд Постійній комісії Київської міської ради з питань екологічної політики.

Думки експертів щодо прийняття нових Правил догляду за кронами дерев:

Микола Шумик – кандидат біологічних наук, заступник директора Національного ботанічного саду ім. М. Гришка:

Прекрасно, що ці правила з’являються. Хочу закцентувати увагу на визначенні «регулярність» щодо обрізки як догляду за рослинами. Вважаю, що обрізка та формування дерев – це обов’язковий окремий вид робіт по догляду за деревами,  який має починатися для молодих дерев ще у розсадниках і продовжуватися для дерев на вулицях міста. І цим мають займатися виключно професіонали.

Андрій Бут – кандидат с/г наук, доцент КНУ ім. Шевченка, арборист:

Часто чую від деяких колег, що не потрібно вигадувати велосипед і достатньо взяти закордонні методички, перекласти їх на українську мову і матимемо документ. Не зовсім з цим погоджуюся. Оскільки правила догляду за деревами мають враховувати менталітет, історію, види дерев, що ростуть у нашій місцевості. Тому вважаю, що розроблений «Київзеленбудом» проєкт є правильним і важливим рішенням. Я ознайомився із документом і можу зазначити, що він «без води» і не містить нічого зайвого, все викладено коротко і по суті, прописані важливі деталі, як наприклад, терміни проведення обрізки для різних видів дерев.

При всій моїй любові до рослин, особисто для себе визначив, що при догляді за рослинами, зокрема, обрізці, на першому місці має безпека руху людей і транспорту, а потім вже забезпечення життєдіяльності рослини.

Володимир Борейко – заслужений природоохоронець України, керівник Київського еколого-культурного центру:

Я підтримую дайни проєкт Правил до догляду за рослинами. Хоча звісно, буду пропонувати внести деталізацію щодо обрізки дерев на територіях природно-заповідного фонду, у сезон тиші або ж період гніздування птахів.

Ігор Сінгер, біолог-дослідник, фахівець з аплікації засобів захисту рослин, фахівець з реставрації ландшафтних об’єктів:

Я завжди кажу, що кронування, яке називають топінгом – це не смертельна операція. Важливо, що відбуватиметься з цим деревом потім. Щоб правила були дієвими, потрібно проводити постійні навчання. Тобто слід створити окрему структурну одиницю в системі Київзеленбуду з фахівців, які проводитимуть систематичні навчання працівників, що проводять обрізку. Радий, що в цьому проєкті враховується думка щодо використання препаратів для пригнічення інфекцій ран, адже є небезпечні інфекції, такі, що дуже швидко розвиваються, і закривати на це очі не можна.

Валентин Скубак – арборист:

У нових Правилах слід прописати вступною частиною, що дерева – це живі організми, які відіграють надзвичайно важливу роль у підтриманні життя на планеті. Друге питання – це безпека. Потрібно включити пункт про засоби індивідуального захисту: шолом із забралом, навушники, окуляри, рукавиці, монтажний пояс, якщо на вишці працюють. Слід підвищувати виконавську відповідальність, і тим самим підвищимо довіру громадськості. Ще одним стимулом є цінність і вартість дерева. Коли ми купуємо дерево-крупномір у розпліднику, воно коштує, наприклад, 10-20 тис. грн. А скільки буде коштувати  дерево, яке 50-80 років росте у міському середовищі? Під час паспортизації можна одразу приблизно визначати вартість і доводити працівникам, що вони працюють з деревом вартістю 150 тис. грн., як це роблять у США.

Богдана Бесчастна – експертка Проєкту Ради Європи:

Якщо є правила обрізки крони дерев вуличних насаджень, то чому б не включити сюди також правила обрізки дерев у історичних місцях з урахуванням профілю вулиць? Наприклад, є заповідник «Стародавній Київ», куди входять не лише зелені насадження. Якщо забудова має зберігати вигляд 19 сторіччя, то й сама вулиця, якщо вона є пам’яткою архітектури, повинна мати такий же вигляд. Повинні бути правила стосовно видових точок. Наприклад, на Замковій горі дерева закривають видові точки, які також входять у «Стародавній Київ», а це наша історія.

Анастасія Скок – експертка, еколог ГО «Зелена хвиля»:

Правила слід будувати з тієї точки зору, що дерево – найбільша цінність для організації. Зелені зони як кліматотвірний чинник зараз втрачають свої позиції. Останні роки, починаючи з 2017,  били всі температурні рекорди. В районах із недостатньою кількістю зелених насаджень або без  великої зеленої зони утворюються теплові хвилі, які накопичуються. І це призводить до високої смертності серед пенсіонерів, бо вони не витримують ці накопичені хвилі тепла.  Менше зелених зон – вища середня температура у місті.