Війна=екоцид: яке майбутнє у наших лісів після Перемоги?

Чи вдасться відновити наші ліси повністю після усіх пожеж, вибухів і забруднень внаслідок детонації боєприпасів? Який шлях доцільніше обрати для відновлення лісів: законсервувати їх на тривалий час і поступово розміновувати чи очистити території в короткий термін, вклавши в це чималі фінансові ресурси, і одразу вирощувати новий?

Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король зазначає, що років за 30 тільки дерева виростуть, а щоб ліс став «стиглим», має пройти не менше 70 років, залежно від порід дерев. І наводить статистику за даними Оперативного штабу з фіксації екозлочинів РФ, в Україні вже постраждала майже третина лісового фонду держави – 3 млн. га лісів уражено війною. Частина з них вже втрачені назавжди. І ця цифра зростатиме…

«Київ оточений лісами, вони – наш захист. Ліси прийняли на себе значний удар. На території двох наших лісопаркових господарств велися бойові дії: Святошинському й Дарницькому. На сьогодні 15% столичних лісів закриті для доступу, близько 5000 га потребують обстеження. Воєнні дії призвели до забруднення лісів вибухонебезпечними предметами, отруйними речовинами внаслідок детонації боєприпасів наземного ураження, маємо пошкоджений рельєф після вибухів і пожеж, понівечені й знищені дерева, а також флору й фауну, – розповідає Олексій Король. – Є питання, як управляти лісовими пожежами, якщо території закриті для доступу. А ще вимушена зміна міграційних параметрів чи зимових циклів для тварин, зміна екологічних коридорів, зменшення біорізноманіття, знищення оселищ. Уявіть, що птахи десятиліттями, століттями літали за одним маршрутом, тварини мали свої домівки, місця підгодівлі, а тепер їм немає куди дітися… У них немає дому… Як це оцінити грошима?».

Очільник КО «Київзеленбуд» пояснює, що втрата природних ландшафтів може призвести до опустелення та ерозії, зменшення кількості кисню, зростання середньої температури, втрати питної води, засилля інвазійних видів і навіть падіння економіки. І додає, що ми напевно таки втратимо частину, проте можемо зменшити негативні наслідки.

Є два шляхи. Перший – лишити землі й ліси у спокої, законсервувати їх і закрити до них доступ на довгі роки, як це було зроблено після Першої світової війни з родючими землями в районі Верденської битви, і поступово, без поспіху, їх розміновувати. Другий – розмінувати в короткий термін й одразу відновлювати, проте для цього потрібні значні фінансові ресурси. Доктор с/г наук, професор кафедри лісництва НУБіП, директор Східноєврпейського центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев зазначав про досвід Німеччини і профілактичне випалювання, яке дозволяє «оголити» боєприпаси і у такий спосіб зробити ї видимими.

Олексій Король звертає увагу, що обидва шляхи передбачають один алгоритм дій, з тією лиш різницею, що при консервуванні земель це буде відбуватися протягом не одного десятиліття. Він окреслив 5 послідовних опорних точок:

  • Розмінування територій після обстеження місцевості, що забезпечить доступ спеціалістів та балансоутримувачів до територій;
  • Аналіз пошкоджень, який включає надання фахових рекомендацій, прийнятті рішення відповідними компетентними органами, а також створення дорожньої карти з урахування особливостей місцевості;
  • Підготовка територій – рекультивація та санітарні рубки;
  • Безпосередньо висадження лісу;
  • Постійний моніторинг та догляд за лісами

Який шлях обере Україна? Можливо, це буде комбінований підхід: щось консервувати, а критичні території відновлювати одразу. Та в будь-якому разі зберегти чи відновити 100% ландшафтів не вдасться – це буде або неможливо, або недоцільно.

Як відзначає Олексій Король, значна частина цих лісів – штучно створені, а отже, вони не стійкі до змін клімату, пожеж і потребують регулярних господарських заходів по догляду. Такими є ліси Херсонщини, Харківщини й Луганщини. І якщо вчасно не прийти з рубкою, прочищенням та доповненням, доведеться фіксувати втрату частини насаджень, а разом з ними й економічні втрати. Так, там з’явиться не дуже цінний підлісок, відбудеться заміщення культур, однак на ці дерева немає саме економічного попиту. Крім того, є загроза поширення інвазійних видів. Разом з тим, відбудеться зміна екосистем й природа зможе відновитися.

А ось для соснових лісів пожежі внаслідок воєнних дій, на жаль, можуть стати фатальними. Деякі території можуть бути не заліснені ще не одне десятиліття. Території лісу, які створювали протягом більш як 30 років. І після перемоги все доведеться починати з нуля. За пів століття клімат значно змінився: вже немає тих снігових зим, натомість є вітри й спека. Тож відновлення штучних лісів буде складнішим, ніж раніше.