Категорія: Новини

У Києві стартувала осіння кампанія з озеленення. Із початку 2024 року комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень столиці висадили близько 4 тисяч дерев, майже 40 тисяч кущів та понад 5,2 млн квітів. Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.  

«Попри всі складнощі, пов’язані з воєнним станом, зелене господарство столиці продовжує активно працювати. Наразі у Києві розпочалося традиційне осіннє озеленення. Такі кампанії — це не лише про створення комфортного середовища для киян та гостей міста. Це наш внесок у стійкий розвиток столиці та адаптацію до зміни клімату. Зазначу, що у цьогорічній кампанії, як і завжди, перевага віддається стійким до міських умов видам рослин. Близько 80% обраних порід дерев — це листяні, такі як дуби, клени, платани, катальпи та гіпоалергенні тополі» — сказав Олександр Возний.

Він додав, що також при виборі рослин перевагу віддають багаторічним квітам і злаковим травам, оскільки вони потребують значно меншого ресурсу для утримання. Серед них: ковила, гейхера, міскантус, пеннісетум, родовник, шавлія, котовник, вероніка, війник, полинь, брунера, тощо.

За словами генерального директора КО «Київзеленбуд» Юрія Бахмата, як і раніше,  особлива увага приділяється догляду за зеленими насадженнями.

«Ми продовжуємо впроваджувати інноваційні методи догляду за рослинами. Наприклад, торби для поливу дерев — спеціальні системи, які роблять прикореневий полив більш ефективним. Таких торбинок у Києві вже понад 1,5 тисячі, і в майбутньому їхню кількість будемо збільшувати» — прокоментував генеральний директор КО «Київзеленбуд» Юрій Бахмат.

Нагадаємо, торік у міських парках, скверах і на бульварах висадили понад 8 тисяч дерев, майже 80 тисяч кущів та 6,5 млн квітів. Водночас у міських лісах за весняно-осінній період 2023 року висаджено понад 321 тис. сіянців і заліснено 13,5 га лісових площ.

У більшості районів Києва встановлені сучасні вуличні меблі, що поєднують місця для відпочинку з елементами озеленення. Працівники комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень столиці облаштували вже 10 таких об’єктів. Про це повідомив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів.

«Встановлення «зелених» вуличних меблів у різних районах Києва – це не просто оновлення міського простору. Таке рішення поєднує в собі функціональність і озеленення, створюючи комфортні зони для відпочинку просто неба. Крім того, завдяки озелененню, ці меблі сприяють підвищенню біорізноманіття, що позитивно впливає на міську екосистему», – сказав Володимир Прокопів.

За словами директора Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександра Возного, зелені вуличні меблі облаштовують на локаціях, де важливо обмежити хаотичне паркування автомобілів або створити додатковий громадський простір.

«Наприклад, один з таких об’єктів ми облаштували на вулиці Турівській, поруч із центром протезування, який часто відвідують наші Захисники й Захисниці разом з членами родини. Впродовж тривалого часу тут не було зручного місця, де можна було б почекати своєї черги або просто відпочити. Зараз ми бачимо, як ця облаштована Подільським КП УЗН локація користується популярністю та отримуємо багато позитивних відгуків про неї», – зазначив Олександр Возний.

Як повідомив генеральний директор комунального об’єднання «Київзеленбуд» Юрій Бахмат, всі «зелені» вуличні меблі столиці облаштовані власними силами районних КП УЗН – без залучення додаткових бюджетних коштів. За його словами, в наступному році кількість таких об’єктів у Києві буде збільшена.

Нагадуємо, ще одним природорієнтованим рішенням, впровадженим у Києві, є дощові садки, які збирають та накопичують воду, допомагаючи боротися з підтопленнями, та позитивно впливають на розвиток біорізноманіття.

У більшості районів Києва з’явились дощові садки – спеціальні ландшафтні рішення, які допомагають збирати та утилізовувати дощову воду. Цього року працівники комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень столиці облаштували 9 таких садків. Про це повідомив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів.

«Дощові садки – це поширена практика в Європі та США. Відтепер вони є майже в кожному районі столиці. Виглядають такі садки як заглиблені клумби з вологолюбними та стійкими до спеки багаторічними рослинами. Зазвичай, коли дощова вода потрапляє на асфальт або бетон, вона стікає в каналізацію, що при сильних зливах може спричиняти підтоплення. Дощові садки, завдяки спеціальній структурі, з дренажних шарів і рослинності сповільнюють рух води, знижують навантаження на систему водовідведення, а, отже, і зменшують ризик підтоплень», – зазначив Володимир Прокопів.

За словами директора Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександра Возного, дощові садки також сприяють біорізноманіттю та є важливим інструментом адаптації до кліматичних змін. 

«Дощові садки стають важливою частиною глобальних зусиль із подолання наслідків кліматичних змін і покращення якості міського середовища. Окрім запобігання підтопленням, вони також створюють додатковий природний простір, сприятливий, зокрема, для запилювачів. Усе це позитивно впливає на екосистему Києва. Тому цей проєкт ми будемо масштабувати», – сказав Олександр Возний.

Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Юрій Бахмат додав, що всі дощові садки у столиці облаштовані власними силами районних КП УЗН – без залучення додаткових бюджетних коштів. Для створення дощових садків обрали локації, що найбільше страждають від підтоплень.

Близько тисячі жителів столиці та гостей міста відвідали Музей лісу, що у Броварському лісництві Києва, протягом року. Про це повідомив генеральний директор КО «Київзеленбуд» Юрій Бахмат. За його словами з моменту відкриття музей також поповнили й новими експонатами.

«Торік, до Дня працівника лісового господарства,  ми відкрили Музей лісу в найстарішому лісництві столиці – Броварському. З моменту відкриття музей прийняв майже 1000 відвідувачів. Наймолодшому – 5 рочків. Радий, що це місце набуває популярності серед дітей та молоді в тому числі. Зазначу, що з моменту відкриття музей поповнили додатковими експонатами. Зокрема,  новими елементами спецодягу: капелюхом лісівника, планшетом – так званою сумкою для документів лісівника, наплічними та нарукавними знаками.  Також доповнили картографічними матеріалами 50-60 років, книгою «Українська святочна картка» та діляночним стовпчиком якому понад 70 років»,  – розповів Юрій Бахмат.

Разом з тим в Музеї лісу можна побачити старовинні документи та інструменти, раритетні фотографії. Одним із найдавніших експонатів музею є так званий «меч Колесова» 1883 року – знаряддя праці, аналоги якого досі використовують для посадки сіянців і саджанців лісових культур.

Нагадаємо, ідея створення Музею лісу виникла під час проведення ремонту на території Броварського лісництва, яке входить до складу КП «Дарницьке лісопаркове господарство». Тоді працівники знайшли документи, датовані 19-20 століттями, зокрема, «Протокол про порушення», складений 1879 року, а також лист 1914 року про нагороду золотою медаллю «казенного лісового обʼїзника Івана Волкова».

Київ – це 128 парків та 655 скверів. Серце столиці — парк імені Тараса Шевченка. Місце, що об’єднує людей з усіх куточків міста та країни. Знаходиться в центральній частині Шевченківського району столиці і має статус «Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення».

Парк – улюблена локація студентів та поціновувачів гри в шахи. На території облаштовано вуличні бібліотеки, які працюють за принципом буккросинґу: взяти книжку може кожен охочий, залишивши натомість свою.  А в альтанці поруч з фонтаном розташований найстаріший шаховий майданчик Києва. Тут традиційно збираються любителі шахів ще з 1960-х років.

Сучасні місця для відпочинку та багатофункціональний простір – родзинка парку.

Доглянута і упорядкована територія, зручне місце розташування, розвинена інфраструктура, близькість до головних визначних пам’яток Києва – це також все про парк імені Тараса Шевченка.

Зробіть паузу в метушливому місті – завітайте до парку!

Київ – це 128 парків та 655 скверів. Парк «Совки» вражає своєю могутністю, це острівець природи посеред міста, простір затишних емоцій.

Територія парку «Совки» – це невелика частина колишнього Скарбового лісу, який, за свідченнями істориків, колись займав майже усю територію Святошино. Площа парку близько 35 га. Тут росте близько 168 тисяч дерев різних порід. Насадження парку переважно хвойні – 80 % займає сосна звичайна, решта – листяні: дуб червоний (5% площі), клен, береза.

Для мешканців Святошинського району парк «Совки» є улюбленим місцем відпочинку, адже тут безліч розваг як для дітей, так і для дорослих: дитячі та спортивні майданчики, столи для гри в настільний теніс, доріжки для піших та велопрогулянок, фонтан.

А ще в парку комфортно та безпечно. Територію облаштовано відеонаглядом та тривожними кнопками. 

Приходьте та насолоджуйтеся красою парку «Совки»!

Сьогодні, 29 серпня, у День пам’яті Захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, приспущено головний прапор держави, встановлений на Печерських пагорбах. 

Полотнище приспустили на третину у знак вшанування пам’яті всіх полеглих Захисників і Захисниць України в сучасній російсько-українській війні, починаючи з 2014 року.

Працівники КП УЗН Печерського району піднімуть головний прапор країни завтра, 30 серпня.

Нагадаємо, що споруда флагштока заввишки майже 90 метрів і важить 32 тонни. Розмір полотнища – 16 на 24 метри. Встановлено прапор на території Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні».

Працівники зеленого господарства Києва розпочали збір насіння квітів, які уже навесні будуть висаджувати у парках та скверах міста. Це дозволяє не лише створювати красу та затишок у столиці, але й, що важливо, економити кошти.                                                          

Збирають насіння однорічників, таких як: бегонія, чорнобривці, агератум, сальвія, цинія, цинерарія.  Дворічників та багаторічників, приміром: маргаритка, шавлія, ехінацея, кореопсис, вербена, лаванда.

Наступний етап – це вирощування розсади у власних оранжереях, де насіння проходить всі стадії росту: від крихітного паростка до міцної рослини, яку далі озеленювачі висаджують у парках, скверах та на бульварах міста

Нагадаємо, протягом 2024 року працівники зеленого господарства Києва уже висадили понад 4,5 млн квітів у парках та скверах міста, а також понад 33,5 тис. кущів та 3,5 тис. дерев.

Куренівський парк – ідеальне місце для сімейного відпочинку та активного дозвілля.

Парк створений у 1960-х роках та має загальну площу 8,06 га. Розташований у трикутнику, утвореному вулицями Кирилівською, Олени Теліги та проспектом Степана Бандери.

2019 року в парку пройшла реконструкція: з’явилися нові доріжки, сучасні дитячі та спортивні майданчики, а також яскраві квітники. Навесні парк прикрашають своїм цвітінням сакури та тюльпани. Популярним місцем відвідування  став сухий фонтан.

В 2023 році у парку зʼявився мурал за мотивами українського анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня».

Родзинкою парку є дитяче автомістечко, яке справляє враження своєю деталізацією. Тут є все, як на справжній дорозі: від світлофорів і пішохідних переходів до залізничних переїздів і тунелів. Це ідеальне місце для того, щоб познайомити дітей з правилами дорожнього руху в безпечній ігровій формі.

Запрошуємо провести сімейний день у Куренівському парку!