Працівники лісопаркових господарств, що входять до складу КО «Київзеленбуд»,  поповнюють київські ліси шпаківнями: розвішують майже 300 нових осель для гніздування пернатих.

Усі шпаківні виготовлені з дерева, без додаткового оздоблення чи яскравих кольорів, які відлякують птахів. Внутрішня сторона з шорсткістю, отвір діаметром 5,5 см.

Щоб забезпечити комфортні умови для птахів, шпаківні слід вішати за такими правилами:

✅ Орієнтація отвору – на схід або південний схід. Це забезпечує ранкове сонячне світло, але захищає від перегріву в спеку.

✅ Висота – від 4 метрів над землею, щоб захистити птахів від хижаків та людей.

✅ Захищене місце – подалі від гілок, щоб уникнути доступу котів та білок.

✅ Кут нахилу – легкий нахил вперед (5-10°), щоб запобігти потраплянню дощу всередину.

Найбільше заселяють будиночки для птахів не лише шпаки, а також крилаті, що гніздяться в дуплах: синиці, дятли, повзики, плиски, підкоришники, мухоловки.

Збереження та підтримка популяції птахів відіграє важливу роль, адже пернаті активно знищують комах-шкідників (наприклад, короїдів, гусениць, кліщів).

Працівники лісопаркових господарств щороку поповнюють міські ліси новими шпаківнями, оскільки  будиночки для птахів, під впливом погодних умов,  стають з часом не придатними до використання.


Понад 8,2 тис. дерев, більше 88 тис. кущів та 6,4 млн квітів висаджено у парках, скверах та на бульварах Києва протягом 2024 року. Заліснено 11, 7 га площ міських лісів та висаджено понад 242 тисячі сіянців. Про це зазначив генеральний директор КО «Київзеленбуд» Юрій Бахмат.

«Навіть у цей складний час, комунальні підприємства, що входять до складу КО «Київзеленбуд», продовжують працювати над озелененням столиці. Працівники завжди ретельно вибирають види, що найкраще адаптуються до міських умов.  Серед дерев озеленювачі надають перевагу кленам, липам, платанам і гіпоалергенним тополям. В міських лісах – сосні. Серед квітів – поступово переходимо на багаторічники, такі як: ковила, гейхера, ехінацея, гортензія тощо», – підкреслив Юрій Бахмат.

Також, за його словами, 2024 став роком нових природоорієнтованих рішень, які КО «Київзеленбуд» реалізовує спільно з Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА.

«По-перше, в минулому році столиця збільшила кількість ділянок без скошування до 65 локацій та до 25 локацій – з декоративними луками, що краще сприяє біорізноманіттю. По-друге, вперше запровадили у місті такі екологічні рішення як: дощові садки, що облаштовуємо у місцях підтоплень,  вуличні меблі з озелененням – спеціальні місця для відпочинку, мішки для поливу дерев. Разом з тим масштабували проєкт щодо використання гранітної крихти: з 130 до 150 зелених зон. Також запровадили, як експеримент, захист рослин, що ростуть вздовж доріг, від протиожеледних реагентів», – додав Юрій Бахмат.

Нагадаємо, протягом 2024 року силами КП УЗН було облаштовано у столиці 10 мініскверів – по одному в кожному районі столиці.


З крон 6861 дерева було видалено омелу в зелених зонах Києва протягом 2024 року. Переважно від паразита потерпають тополі, клени, верби, берези та акація.

Омела розростається зеленим густим кущем на вершині дерева. Волога, яку вбирає паразит, стає дефіцитною для гілок, тому насадження з часом втрачає естетичний природний вигляд, ріст рослини-хазяїна сповільнюється. Широке розростання омели спричиняє верхівкове всихання, а згодом і всихання всього дерева.

Паразитний кущ може становити до 1 метра в діаметрі, легко ламається під час сильних поривів вітру, що може нести загрозу здоров’ю людини, особливо коли кущ має ягоди.

Поширюють насіння омели птахи, яких приваблюють її ягоди. Плоди — неїстівні для людини ягоди.

Нагадаємо, протягом 2023 року омелу видалили з крон 5513 дерев.

Обрізають омелу під час спокою дерева: від осені до весни, до початку сокоруху.


Столичні лісопаркові господарства,  що входять до складу КО «Київзеленбуд»,  розширяють кормові бази для диких тварин на зимовий період. Зокрема, облаштували та оновили 40 годівниць для диких звірів у міських лісах, заготовили майже 2000  кормових віників та сіно.

Годівниці розташовані у місцях міграції звірів. Йдеться про локації, де є загроза виснаження запасів природних кормів і де зустрічаються масові переходи копитних тварин. 

Також лісники встановили 24 солонці для мінеральної підгодівлі лосів та косуль.

Нагадаємо, у Києві продовжує діяти заборона на відвідування лісів як пішки, так і на транспортних засобах.


Майже 300 годівничок для підгодовування пернатих у зимовий несприятливий період облаштували комунальники у зелених зонах Києва. Йдеться як про парки та сквери столиці, так і про територію міських лісів. Про це повідомив генеральний директор КО “Київзеленбуд” Юрій Бахмат.

“Усі годівниці виготовлені з дерева, без додаткового оздоблення чи яскравих кольорів, які відлякують птахів. На кожній із них розміщено QR-код, за посиланням на який можна дізнатися чим краще і коли можна підгодовувати пернатих”, зазначив Юрій Бахмат. 

Найчастіше годівницями користуються: горобці, синички, чижі, дятли, зеленяки, сойки, повзики, підкоришники. Вони маленькі за розміром, комахоїдні, тому найбільше потерпають від зимових несприятливих умов. 

Для птахів корисно:

  • цільне зерно: пшениця, ячмінь, овес, пшоно, просо, сорго;
  • насіння: соняшникове, гарбузове (несмажене, несолоне);
  • свіже сало.

Птахи здатні самостійно знаходити корм, тому допомагати потрібно лише за наступних умов:

  • при сильних морозах;
  • коли на снігу утворюється наст (крижана корка);
  • під час обледеніння.

Нагадаємо, що у Києві зимують близько 50 видів місцевих та перелітних птахів. Деякі з них – рідкісні. Пернаті є важливою частиною екосистеми міста. Тому необхідно підгодовувати їх під час складних погодних умов.


Лісопаркові господарства Києва та районні комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень  розпочинають кампанію із запобігання самовільних вирубок хвойних дерев у передноворічний період. Для захисту зелених насаджень від вандалів передбачені рейди та патрулювання, а також оброблення дерев спеціальними розчинами. Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.

«Важливо пам’ятати, що незаконна вирубка зелених насаджень карається законом: за кожне самовільно зрубане хвойне дерево передбачена адміністративна, а в деяких випадках навіть кримінальна відповідальність. Особливу увагу працівники наших підприємств приділятимуть охороні молодих хвойних насаджень, які ростуть біля автодоріг і залізничних шляхів та на об’єктах зеленого господарства. У межах кампанії передбачені, зокрема, спільні рейдові заходи та патрулювання в міських лісах за участю працівників Державної екологічної інспекції та патрульної поліції», – сказав Олександр Возний.

За словами генерального директора комунального об’єднання «Київзеленбуд» Юрія Бахмата, крім цього районні комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень починають обробляти спеціальними речовинами ялини, сосни, туї та ялівці у парках та скверах столиці.

«Дерева обробляють репелентами – нешкідливими для рослин речовинами, які у приміщеннях виділяють неприємний запах. Також застосовується оброблення клеєво-крейдяною сумішшю, яка лишає на рослинах «брудне» забарвлення. Обидва підходи є абсолютно безпечними для довкілля. Зони з обробленими деревами позначатимуть спеціальними попереджувальними табличками», – повідомив Юрій Бахмат. 

У Департаменті захисту довкілля та адаптації до зміни клімату зазначають, що незаконна вирубка хвойних дерев несе за собою стягнення штрафу в розмірі від 510 до 5 100 гривень (згідно зі ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Також за незаконну вирубку дерев на території лісів передбачена кримінальна відповідальність (ст. 246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу»), що карається штрафом від 17 000 до 25 500 гривень або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням чи позбавленням волі на строк до трьох років.

Крім того, за кожну самовільно зрізану ялинку визначають шкоду, заподіяну лісу незаконною вирубкою. Розмір цієї шкоди залежить від діаметра пошкодженого дерева. Також такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах лісів, міст та інших населених пунктів, затверджені відповідними постановами Кабінету Міністрів України.


За весняно-осінній період 2024 року в міських лісах висадили понад 242 тис. сіянців і заліснили 11,7 га лісових площ. Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.

«Попри складну економічну ситуацію, наші комунальні підприємства протягом року активно працювали над відновленням міських лісів. Йдеться як про доповнення лісових культур, тобто висаджування сіянців на місце рослин, які не прижилися, так і про заліснення нових ділянок. Така робота триває щорічно, адже всі ми розуміємо, що ліси – це «зелені легені» столиці, які потрібно підтримувати та розвивати», – сказав Олександр Возний.

За словами генерального директора комунального об’єднання «Київзеленбуд» Юрія Бахмата, за осінній період лісопаркові господарства висадили майже 80 тис. сіянців, за весняний – понад 160 тис.

«Основна частина посадкового матеріалу, що висаджували лісопаркові господарства протягом року, –  це традиційно хвойні породи. Решта – листяні дерева. Приміром, дуб, яблуня лісова, горобина, бархат амурський, алича», – зазначив Юрій Бахмат.

Він додав, що протягом 2024 року більше 151 тис. сіянців висадили працівники КП «Святошинське лісопаркове господарство», понад 57,5 тис. – КП «Дарницьке лісопаркове господарство» та майже 33 тис. – КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа».

Нагадаємо, загальна площа земель, підпорядкованих столичним лісопарковим господарствам у межах міста, становить майже 32 тис. га.

 

З крон понад 6000 дерев було видалено омелу в парках та скверах Києва протягом 2024 року. В основному уражені тополі, клени, верби, берези та акація.

Омела розростається зеленим густим кущем на вершині дерева чи на його гілках та отримує воду, мінеральні та поживні речовини із рослини-хазяїна. Волога, яку вбирає омела з дерева, стає дефіцитною для гілок, тому насадження з часом втрачає естетичний природний вигляд, ріст рослини сповільнюється. Широке розростання омели спричиняє верхівкове всихання, а згодом і всихання всього дерева.

Паразитний кущ може становити до 1 метра в діаметрі, легко ламається під час сильних поривів вітру, що може нести загрозу здоров’ю людини.

Насіння омели поширюють птахи, ягоди якої є частиною раціону багатьох видів пернатих.

Нагадаємо, протягом минуло року омелу видалили з крон 5513 дерев.


У Дніпровському районі столиці за підтримки меценатів завершився другий етап облаштування скверу на вул. Алматинській. Його особливістю є «зелені» трамвайні колії та тунель із грабу. Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.

«У такі складні часи підтримка соціально-відповідального бізнесу особливо відчутна. Хочу подякувати меценатам, завдяки яким у Дніпровському районі з’явився сучасний сквер європейського рівня. Ми вже бачили, наскільки популярною серед місцевих мешканців стала перша частина скверу, оздобою якої є сучасні артоб’єкти. Переконаний, з першим теплом і ця частина із «зеленими» трамвайними лініями і тунелем з грабу стане своєрідним «магнітом» – місцем, де хочеться проводити час», – сказав Олександр Возний.

Він додав, що це не єдиний приклад ефективної взаємодії відповідального бізнесу, громади та міста. Загалом протягом цього року за підтримки меценатів у парках, скверах та на бульварах міста висадили понад 350 дерев та майже 200 кущів.

За словами генерального директора комунального об’єднання «Київзеленбуд» Юрія Бахмата, роботи з другого етапу облаштування скверу на вул. Алматинській тривали близько шести місяців. За цей час облаштували доріжки, встановили систему автоматичного поливу, освітлення, відеонагляд, огорожу, лави та урни. Озеленення території здійснили працівники КП УЗН Дніпровського району.

«Нову частину скверу прикрашають майже 200 дерев, серед них – магнолія та граб звичайний для створення живоплоту. Також озеленювачі висадили близько 150 кущів, зокрема гортензію, барбарис, спірею та понад 1 200 декоративних злакових трав і багаторічних квітів», – додав Юрій Бахмат.

Основним меценатом облаштування скверу виступила група фармацевтичних компаній «Кусум». Підтримку в озелененні надав розсадник рослин «Наталіс».

Нагадаємо, перший етап робіт з облаштування скверу відбувся минулого року – тоді за підтримки меценатів облаштували зелену зону з артоб’єктами.

 

1 2 3 17