Категорія: Новини

На місці знищених ракетою дерев у парку імені Шевченка висадили каштани

На місці падіння ракети у парку імені Т. Г. Шевченка вже висаджено нові дерева. Завдяки меценатам, IT-компанії EvoPlay, на місці знищених дерев з’явилися 5 крупномірних каштанів. Нагадаємо, 10 жовтня ворог наніс ракетні удари по Києву. Зокрема, постраждав і один із центральних парків столиці – у парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва місцевого значення – парку імені Т. Г. Шевченка. Тут були знищені та пошкоджені дерева, газон, а на місці влучання ракети утворилася величезна вирва.

Та колектив EvoPlay вирішив не зупинятися на одній локації і висадив ще 30 дерев: 15 ялин колючих у парку «Перемога» в Дніпровському районі та 15 тополь чорних Італіка на Печерську. Зазначимо, що це вже не перша  їхня «акція» – у Києві вже росте 35 дерев, дбайливо висаджених працівниками компанії влітку.

У парку Шевченка на місці падіння російської ракети висадили каштани (23.11.2022, Вечірній Київ)

На місці падіння уламків російської ракети біля дитячого майданчика у парку ім. Т.Г. Шевченка тепер ростимуть каштани.

 За словами директора КП УЗН Шевченківського району Віталія Цимбалюка, після обстрілу 10 жовтня у землі залишилася вирва діаметром 12 метрів, глибиною понад 3 метри. Її швидко ліквідували та відновили дитячий майданчик. Зламані дерева довелося прибрати. А завдяки меценатам на їхньому місці сьогодні посадили крупномірні насадження.

«У парку є система поливу, тому каштани тут добре себе почуватимуть. Це хороші здорові саджанці. За рік каштан дає приріст крони 50-80 сантиметрів, тому за два- три роки матимемо затінок на дитячому майданчику. Ці дерева садимо із закритою кореневою системою, у ґрунт, який підготували у нашому господарстві. А навесні внесемо мінеральні добрива для кращого вкорінення й розвитку крони», — сказав «Вечірньому Києву» Віталій Цимбалюк.

Більше за посиланням: https://vechirniy.kyiv.ua/news/74705/

Олексій Кроль: Коли я бачу забетоновані дерева, у мене виникає відчуття дисонансу

Бетон чи фунгіцид?
Генеральний директор КО “Київзеленбдуд” Олексій Король розповів, чому вибір очевидний. 
“Коли я бачу забетоновані дерева, у мене виникає відчуття дисонансу. Бо дерево – це живий організм, який росте й розвивається, може хворіти з різних причин, а може жити довго наперекір всьому”, – зазначає Олексій Король. – У дитинстві нам розповідають, що у дуплах живуть білочки, а коли дорослішаємо, то розуміємо, що там ще є купа мікроорганізмів, бактерій, в тому числі, й патогенних, які руйнують дерево зсередини. У порожнинах та дуплах розвивається гниль, перетворюючи міцну деревину на трухляву субстанцію. Зрозуміло, що тут потрібне «хірургічне втручання», як каже один мій знайомий арборист – слід вичистити дерево до здорової тканини. А далі що?”
Очільник КО “Київзеленбдуд” розповідає, що раніше рану бетонували (а саме так ми говоримо про ушкодження на деревах, бо вони ж живі). У такий спосіб «укріплювали» дерево, «запечатували» діру. Проте що таке бетон для живого дерева? Це пломба, яка заважає йому, яка може кришитися з часом або давати тріщини, яка не «дихає». Крім того, можуть утворитися щілини між бетоном і деревом, яке все ж росте, і всередину дерева потраплятиме волога, бактерії, там розвиватимуться грибкові захворювання. Словом, такі собі перспективи.

То які виходи? Повертаємося до поняття «рана». Почнемо з того, що перш ніж вичищати дерево зсередини, слід розуміти масштаби захворювання. А раптом там «чорна діра», а не невелике дупло?

“У КО «Київзеленбуд» ми відпрацювали алгоритм. Спочатку анкетуємо дерево. Якщо є сумніви – залучаємо дендрологів, арбористів (хоча кажуть, що професійних арбористів в Україні немає, але ми знаємо справжній фахівців). І щоб побачити повну картинку, використовуємо арботом – імпульсний томограф для дерев. У першу чергу, це стосується великих дерев, вікових, пам’яток природи. Чисту «рану» потрібно обробити, вбити ті бактерії, які шкодять. І тут на допомогу приходять фунгіциди – спеціальні препарати, які знищують патогенні гриби, збудників хвороб і захищають від розвитку нових”, – пояснює Олексій Король. 
Фунгіциди бувають різні: хімічні й біологічні; органічні й неорганічні; захисні, лікувальні й імунізуючі. Взагалі створення фунгіцидів, зокрема, біологічних, має в основі спостереження за природніми процесами – якщо є збудники хвороб, то є й такі мікроорганізми, які їх пригнічують. Розчин фунгіциду дуже швидко проникає у верхні шари рани, дезінфікуючи її. Якщо за пів години після обробки піде дощ, він не змиє вже діючу речовину. Звісно, потім слід встановити дренаж, щоб виходила зайва волога, і накласти захисну сітку, аби у чистій вже порожнині не збиралося велике сміття. Та головну роботу зробить фунгіцид. А далі постійний профілактичний догляд, в тому числі, і з застосуванням нових наукових приладів (ми постійно вивчаємо досвід іноземних колег), а також каблінг як важлива складова у збереженні вікових дерев. 
 

Внаслідок обледеніння заламано 120 дерев та ще близько 100 пошкоджено

Крижаний полон скував місто. Обледенілі дерева не витримують ваги намерзлої криги.

Від початку негоди, тобто з вечора 21 листопада, аварійно-диспетчерська служба КО «Київзеленбуд» вже прийняла 91 виклик. Здебільшого кияни телефонують щодо повалених дерев на території біля житлових будинків, шкіл, дитсадків.

Районні КП УЗН також обстежують свої балансові території: парки, сквери, бульвари, проспекти. Найбільше ушкоджених дерев виявлено на зелених зонах Шевченківського району – 16 повалених та 48 пошкоджених.

Загалом станом на 10:30 зафіксовано 120 дерев та ще майже 100 пошкоджені.

Бережіть себе – дотримуйтеся правил безпеки, особливо під час негоди! Не стійте під деревами, паркуйте автомобілі у спеціально відведених для цього місцях!

 

 

З самого ранку у столиці працює 61 одиниця техніки та більше 670 працівників

Цього року хотілося, щоб зима не поспішала. Проте вона засипала снігом міста, площі й парки, укрила ним дерева, кущі й газони. Тож ранок суботи для наших працівників розпочався із розчищення доріжок і сходів у парках, скверах, у пішохідних частинах бульварів, щоб спростити пересування містом та зробити прогулянки засніженим Києвом комфортнішими. З самого ранку у столиці працює 61 одиниця техніки та більше 670 працівників.

P.S. У столиці вже з’явився перший сніговик-патріот. Гадаємо, це тільки початок 😉

Олексій Король: маємо нестійкий дуб звичайний і живучий дуб червоний. Що обирати?

Дуб червоний vs дуб звичайний. Чому дуб звичайний «програє» червоному у боротьбі за виживання? І чому в наших лісах червоному дубу не місце, а для парків – це оптимальний варіант? Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король пояснює: 
Коли висаджуємо дуби, перше, про що питають «А це не червоний?» Давайте розбиратися, чому існує стійка думка, що краще висаджувати звичайний (черешчатий), а не червоний, який є високодекоративним видом?
Так, дуб звичайний – абориген нашої місцевості, адже все йому тут «рідне», і він «рідний» для інших рослин, ґрунтів, комах. Ці могутні велетні –ціла система домівок і годівничок для місцевих тварин. Одні риють нори між корінням, як от лиси. Білки і деякі птахи знаходять прихисток у дуплах. На гілках, листі, у корі живуть найрізноманітніші жучки-павучки-черв’ячки, якими ласують і птахи, і гризуни, і навіть кажани. І звісно, жолуді дуба звичайного – це поживний корм не лише для дрібних тварин, а й для оленів, кабанів, навіть ведмедів. Та на жаль, дуб звичайний, також дуже люблять шкідники та такі мікроорганізми як борошниста роса, що поступово «вбиває» дерево.
А от червоний дуб, завезений в Україну з Північної Америки у 18-19 столітті – стійкий до таких хвороб. Крім того, витривалий: вітростійкий і морози перетерпить, і до різних ґрунтів може прилаштуватися. Його називають природним антибіотиком за високі фітонцидні властивості. Цей «чужоземець» стримує ерозійні процеси, є санітарним та протипожежним елементом в системі насаджень. От тільки легко пристосовуючись до агресивного середовища, дерево саме стає агресивним: він швидко завойовує територію, витісняючи інші рослини. Крім того, його листя настільки щільне, що може дуже довго не розкладатися у наших кліматичних умовах, оскільки, як зазначають науковці, немає у нас таких мікроорганізмів, які б могли його швидко «перетравити». В результаті, з-під опалого листя, що роками вкриває ґрунт під дубом, мало що може пробитися.
Тож маємо нестійкий дуб звичайний і живучий дуб червоний. Що обирати? Для лісу, територій національних парків, об’єктів природно-заповідного фонду – 100% лише звичайний, інакше перетворимо наші звичні зелені легені на моноліси з червоного дуба, який навіть сосну звичайну прибере на своєму шляху. А для міських парків та скверів, публічних просторів, де висадження контрольовані, є постійний догляд і самосіви можна легко видалити, не даючи агресивній культурі шансу – це гарний варіант: дуб червоний швидко росте, витримає загазованість і запиленість міських вулиць та стане окрасою урбанізованої території.
Тому перш ніж повністю відмовлятися від певних видів рослин, напевно слід все ж врахувати всі умови.
 

Нідерланди передали для України 125 тисяч бузкових та жовтих тюльпанів (14.11.2022, ТСН)

До Києва та Львова прибули цибулини, які передали Нідерланди. У кожному місті посадять по 125 тисяч квітів. У столиці сьогодні якраз формували клумбу на Майдані Незалежності. Тут уже у травні наступного року мають розквітнути ніжно-бузкові і жовті тюльпани, що має символізувати прапор України – синіх тюльпанів ще не селекціонували.

Відео за посиланням: https://tsn.ua/video/video-novini/niderlandi-peredali-dlya-ukrayini-125-tisyach-buzkovih-ta-zhovtih-tyulpaniv.html

На Майдані Незалежності висадили 8000 голландських тюльпанів ( 14.11.2022, Вечірній Київ)

Цього року у столиці запланували висадити 125 тисяч тюльпанів, наданих Королівством Нідерланди.

 Для столиці України обрали п’ять сортів тюльпанів різного кольору: темно-фіолетові Bullit, жовті Novi Sun, червоні Charade, рожеві Salmon та жовто-червоні Park Tiger. Висота квітів 50-55 см. <…>

«Минулого року висаджували тюльпани одним кольором по локаціях на Майдані Незалежності. Цього року одна частина клумби буде жовтого кольору, де висаджуємо сорт Novi Sun, інша — фіолетового, з сортом Bullit. Вони нагадуватимуть кольори прапору України», — говорить головний ландшафтний дизайнер КО «Київзеленбуд» Марія Вольська.

Вона додала, що сьогодні на клумбі діаметром 17 метрів зеленбудівці висадили 8 тисяч цибулин.

Більше за посиланням https://vechirniy.kyiv.ua/news/74271/

 

Наступної весни у Києві знову зацвітуть нідерландські тюльпани

Вже стає традицією на початку листопада висаджувати у центрі Києва тюльпани, подаровані Королівством Нідерланди. 125 тисяч весняних квітів зацвітуть наступної весни на Майдані Незалежності, Хрещатику, на Пейзажній алеї та у київських парках.

Для столиці України було обрано 5 сортів тюльпанів різного кольору: темно-фіолетові Bullit, жовті Novi Sun, червоні Charade, рожеві Salmon та жовто-червоні Park Tiger. Висота квітів 50-55 см. 

«Для нас цінно, що наші іноземні друзі продовжують традицію, розпочату кілька років тому, і підтримують нас сьогодні у нашій боротьбі за незалежність. Ми щиро віримо,  що символічний прапор з жовтих і темно-фіолетових сортів тюльпанів, висаджених біля напису «Я люблю Україну» на центральній площі Києва, стане символом нашої Перемоги», – зазначає генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король.

Ірина Папуша, член ради директорів Нідерландсько-Української торгової палати, відзначила, що подаровані тюльпани як частина національного надбання Нідерландів – це вшанування пам’яті героїв та подяка воїнам, які захищають не тільки Україну, а й загальні  Європейські цінності: «Квіти завжди були символом перемоги добра над злом, весни над зимою, любові над смертю. Нехай ці тюльпани квітнуть на честь переможців, славлять вільну Україну та велич українського народу. Бажаємо, щоб ці квіти стали провісником відродження та процвітаючого майбутнього нашої незламної України!».

Нагадаємо, проєкт реалізовується за ініціативи Почесного консула України у м. Амстердам Еміля де Севрена Жакета. Вперше тюльпани були висаджені у столиці України у 2020 році як символ Небесної Сотні – на честь героїв та героїнь Революції Гідності.

Відбувся семінар про створення та технології посіву насаджень луків у місті

Ландшафтна дизайнерка Ганна Галаган поділилася власним досвідом щодо лучних насаджень із профільними фахівцями районних КП УЗН. Зокрема, вона розповіла про експерименти щодо використання різного ґрунту, підбір сумішей, а також про особливості догляду за травами.  Звернули увагу і на світові тенденції висадження декоративних луків та злаків.

Нагадаємо, за ініціативи Управління екології та природних ресурсів КМДА розпочинається пілотний проект по висадженню сумішей луків на зелених зонах Києва.

1 …20 21 22 23 24 … 112