Сьогодні почали лікувати липу Петра Могили. Роботи масштабні, тому це може затягнутися на кілька днів.

За словами біолога Ігоря Сінгера, першочергово слід очистити рану, яка утворилася на зламі дерева. Після механічної обробки її слід обробити фунгіцидом, влаштувати пасивний дренаж рани та накласти сітку на отвір, щоб туди не потрапляло сміття та не призводило до гниття деревини. Наступним кроком є санітарна розвантажувальна обрізка гілок, щоб липа могла тримати рівновагу. Вже по завершенню санітарної обрізки буде встановлено тимчасову опору, які підтримуватиме найважчі гілки. Згодом її приберуть, а дерево фіксуватиметься за допомогою спеціально розробленої системи динамічного каблінгу.

Нагадаємо, 12 травня під час буревію відламалася частина стовбура 400-літньої липи Петра Могили. Причиною стала анатомічна вада розвитку стовбура (вростаюча кора) та стовбурові інфекції, які розповсюдилися всередині дерева внаслідок вростання всередину дерева опори, встановленої близько 20 років тому.

 

 


400-літня липа Петра Могили буде жити й далі радуватиме киян
Пам’ятка природи не витримала буревію, й частина стовбура відламалася. Щоб зрозуміти, наскільки ця ситуація є критичною, фахівці КО «Київзеленбуд» та Ігор Сінгер првоели обстеження дерева.
Ігор Сінгер – біолог-дослідник, експерт по стану рослин, фахівець з аплікації засобів захисту рослин. Він неодноразово лікував це дерево, тож добре його знає. За його словами, причиною зламу гілки стала анатомічна вада розвитку стовбура (вростаюча кора). Крім того, вглибині дерева розвивалися стовбурові інфекції, оскільки встановлена два десятиліття тому підпора почала вростати всередину дерева.
Після обстеження було визначено три першочергових етапи робіт:
• санітарна обробка і формування пасивного дренажу рани, монтаж сітки на отвір;
• санітарна розвантажуюча обрізка (тінінг);
• встановлення тимчасової опори для розвантаження гілки як тимчасове рішення.
В подальшому потрібно буде розробити систему догляду за раною. Також для фіксації дерева потрібно буде спроектувати, виготувати та встановити систему динамічного каблінгу.
 

У грудні 2021 року ми обстежили 14 старовікових дубів у парках біля кінотеатру ім. Т. Г. Шевченка, «Кинь-Грусть» та на перехресті вул. Осиповського й вул. Вітряні гори у Подільському районі. Арботом показав стан дерев зсередини, і це дало змогу визначитися із подальшим лікуванням.
Крім санітарної обрізки, була проведена механічна очистка порожнин від сміття, трухлої деревини та трутових грибів з подальшою обробкою фунгіцидами та встановленням захисної сітки.
Ці насадження дубів віком 250-350 років є ботанічними пам’ятками природи місцевого значення, та одними з небагатьох дерев, що збереглися з часів формування листяних дубових насаджень на північних околицях Києва. Ці методи є сучасними та ефективними у лікуванні порожнин та дупел дерев і мають позитивний ефект. Ми продовжимо слідкувати за станом дерев, щоб провести чергові заходи з лікування.

Липа Петра Могили – унікальне дерево для Києва та його екології, візитівка столиці та пам’ятка природи місцевого значення. Липа – аборигенна порода для міста, тобто притаманна нашій місцевості. Дереву більше 400 років, а за деякими даними навіть більше 500. Постійний моніторинг стану вікового дерева та лікування вже стали систематичними заходами.

Зазначимо, що у Києві є 141 об’єкт – пам’ятка природи, і 113 – це саме дерева або групи дерев. На балансі КО «Київзеленбуд» перебуває 41 такий об’єкт, що є частиною природно-заповідного фонду.

«Працівники наших підприємств, на чиєму балансі перебувають вікові дерева, постійно обстежують рослини, за необхідності проводять профілактичні та лікувальні заходи. Разом з тим, ми запрошуємо профільних фахівців, які спеціалізуються саме на догляді та лікуванні таких дерев. Це звична практика і для інших європейських країн», – пояснює генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король.

Детальніше…

1 2 3