Наша історія

Київ – колиска інших міст, поєднує мальовничий ландшафт, унікальну архітектуру і мозаїчну (таємничу) історію. Це поєднання відчуваєш за подихом вітру, дощовим запалюванням каштанів або красномовним мовчанням пагорбів чи двориків.

За легендою Андрій Первозванний, зупинившись на нічліг на Дніпрових кручах, передрік створення тут міста і благословив цю землю. В подальшому, це місто надихало до нових пошуків і звершень Тараса Шевченка та Миколу Лєскова, Івана Фундуклея та Миколу Лисенка, Казимира Малевича та Владислава Городецького. За часів Київської Русі, коли могутність країни простягалася від Балтійського до Чорного морів та від Вісли до Таманського півострова, Київ був економіко-просвітницьким ядром. Саме тоді закладаються традиції незалежної державності і планування міста. Період татаро-монглольської навали вніс свої корективи у картину княжої резиденції і тривалий час сади були занедбані.

З часом київські мальовничі пагорби полюбили усі царські особи та польські гетьмани. Петро І, наприклад, у 1709 році влаштував тут зразковий сад, а за наказом Єлизавети у 1735 році було збудовано Царський палац і влаштовано французький парк. За імператора Миколи І було влаштовано київські гори. У 1886 році вчений-садівник А. Осипов звернув увагу громадськості через місцеву пресу на стан садів і скверів Києва, що потребують догляду. І влада не чекала на повторне звернення. У 1887 році Київська дума створила садову комісію. Фактично, з цього часу і почалась активізація з упорядкування садів і скверів, а також комісія прийняла рішення про створення власного розсаднику.Огородження, облаштування і висадку всіх вулиць алейними посадками з врахуванням ґрунтових умов виконувались за кошти меценатів. І тут принагідно згадати ім’я київського губернатора Івана Івановича Фундуклея (1804-1880 р.р.), який заклав сад при Імператорському університеті ім. Св. Володимира, де був почесним членом. Також він приділяв значну увагу збереженню історичного вигляду столиці, огородженню парків, будівництву перших фонтанів тощо. До речі, паркан на бульварі Т. Шевченка ще з того часу.

Очільники міста і керівники зеленого господарства столиці завжди опікувались благоустроєм міста і приділяли значну увагу його озелененню.

За радянських часів озелененням і благоустроєм столиці опікувались сільгоспвідділ міськвиконкому та Міський трест зеленого будівництва. З 1956 року починає діяти Управління зеленої зони Києва, а з 2001 року – комунальне об’єднання «Київзеленбуд».

Зараз «Київзеленбуд» об’єднує десять районних комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень, міську станцію захисту зелених насаджень, три лісопаркові господарства, міський декоративний розсадник «Теремки».На балансі підприємства знаходиться 128 парків загальною площею 3394,02 га, 618 скверів площею 456,53 га, 49 бульварів площею 152,04 га, а також 31,6 тис. га лісопаркового господарства, на території яких знаходиться 42 зони відпочинку.