Категорія: Новини

Сьогодні, 18 грудня, після негоди комунальники підняли найбільший прапор країни, що на Печерських пагорбах. Через прогнозоване посилення вітру його піднято лише до половини флагштока. 

Прапор було тимчасово знято через несприятливі погодні умови. Згідно з технічним регламентом, при швидкості вітру понад 20 м/с існує ризик пошкодження полотнища. Окрім того, під час сильного дощу або снігопаду прапор також необхідно знімати, оскільки накопичення вологи та снігу може збільшити вагу полотнища та створити додаткове навантаження на трос і лебідку. Такі запобіжні заходи є необхідними для збереження полотна прапора.

Нагадаємо, що висота флагштока становить майже 90 метрів, вага – 32 тонни, а розмір полотнища — 16 на 24 метри. Флагшток встановлено на території Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні».

Столичні лісопаркові господарства,  що входять до складу КО «Київзеленбуд»,  розширяють кормові бази для диких тварин на зимовий період. Зокрема, облаштували та оновили 40 годівниць для диких звірів у міських лісах, заготовили майже 2000  кормових віників та сіно.

Годівниці розташовані у місцях міграції звірів. Йдеться про локації, де є загроза виснаження запасів природних кормів і де зустрічаються масові переходи копитних тварин. 

Також лісники встановили 24 солонці для мінеральної підгодівлі лосів та косуль.

Нагадаємо, у Києві продовжує діяти заборона на відвідування лісів як пішки, так і на транспортних засобах.

Майже 300 годівничок для підгодовування пернатих у зимовий несприятливий період облаштували комунальники у зелених зонах Києва. Йдеться як про парки та сквери столиці, так і про територію міських лісів. Про це повідомив генеральний директор КО “Київзеленбуд” Юрій Бахмат.

“Усі годівниці виготовлені з дерева, без додаткового оздоблення чи яскравих кольорів, які відлякують птахів. На кожній із них розміщено QR-код, за посиланням на який можна дізнатися чим краще і коли можна підгодовувати пернатих”, – зазначив Юрій Бахмат. 

Найчастіше годівницями користуються: горобці, синички, чижі, дятли, зеленяки, сойки, повзики, підкоришники. Вони маленькі за розміром, комахоїдні, тому найбільше потерпають від зимових несприятливих умов. 

Для птахів корисно:

• цільне зерно: пшениця, ячмінь, овес, пшоно, просо, сорго;
• насіння: соняшникове, гарбузове (несмажене, несолоне);
• свіже сало.

Птахи здатні самостійно знаходити корм, тому допомагати потрібно лише за наступних умов:

• при сильних морозах;
• коли на снігу утворюється наст (крижана корка);
• під час обледеніння.

Нагадаємо, що у Києві зимують близько 50 видів місцевих та перелітних птахів. Деякі з них – рідкісні. Пернаті є важливою частиною екосистеми міста. Тому необхідно підгодовувати їх під час складних погодних умов.

У Києві масштабують використання європейських методів захисту зелених насаджень від протиожеледних реагентів у зимовий період. Йдеться про встановлення вертикальних бар’єрів біля рослин, що ростуть вздовж доріг, і мульчування лунок дерев. Крім того, цього року для боротьби з ожеледицею у 150 парках і скверах столиці використовуватимуть гранітну крихту та бішофіт замість технічної солі. Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.

«Досвід попередніх років довів успішність використання гранітної крихти та бішофіту для боротьби з ожеледицею у столичних парках і скверах. Тож цього року в Києві буде 150 локацій, де ми практикуватимемо цей метод. Водночас важливо розуміти, що є ділянки, де використання технічної солі є необхідністю, наприклад, уздовж автомобільних доріг. Тому, враховуючи європейський досвід захисту зелених насаджень, на таких локаціях комунальники використовуватимуть методи абсорбування сумішей та встановлення фізичного бар’єра. Наразі ми визначили 24 експериментальні ділянки. Та якщо така практика виявиться вдалою, будемо масштабувати і цей підхід», – зазначив Олександр Возний.

За його словами, абсорбування сумішей відбуватиметься шляхом мульчування лунок подрібненими гілками дерев і встановлення сітки, що в комплексі сприяє запобіганню потрапляння технічної солі в ґрунт. Водночас для встановлення вертикального бар’єра біля рослин може бути використана як деревина, так і агроволокно чи інший матеріал. 

Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Юрій Бахмат наголосив, що вибрані методи є не тільки ефективними, але й безпечними для середовища.

«Усі вибрані методи для захисту зелених насаджень у зимовий період мають низку переваг. До прикладу, гранітна крихта є абсолютно безпечною для ґрунту, а, отже, не порушує водопоглинання. Бішофіт є природним мінералом із високим вмістом магнію і калію, що також сприятливо до навколишнього середовища. Водночас матеріали, які використали цьогоріч у мульчуванні лунок дерев і вертикальному захисті рослин, підлягають повторному використанню», – підкреслив Юрій Бахмат.

Нагадаємо, в Києві триває кампанія із запобігання самовільних вирубок хвойних дерев.

Лісопаркові господарства Києва та районні комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень  розпочинають кампанію із запобігання самовільних вирубок хвойних дерев у передноворічний період. Для захисту зелених насаджень від вандалів передбачені рейди та патрулювання, а також оброблення дерев спеціальними розчинами. Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.

«Важливо пам’ятати, що незаконна вирубка зелених насаджень карається законом: за кожне самовільно зрубане хвойне дерево передбачена адміністративна, а в деяких випадках навіть кримінальна відповідальність. Особливу увагу працівники наших підприємств приділятимуть охороні молодих хвойних насаджень, які ростуть біля автодоріг і залізничних шляхів та на об’єктах зеленого господарства. У межах кампанії передбачені, зокрема, спільні рейдові заходи та патрулювання в міських лісах за участю працівників Державної екологічної інспекції та патрульної поліції», – сказав Олександр Возний.

За словами генерального директора комунального об’єднання «Київзеленбуд» Юрія Бахмата, крім цього районні комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень починають обробляти спеціальними речовинами ялини, сосни, туї та ялівці у парках та скверах столиці.

«Дерева обробляють репелентами – нешкідливими для рослин речовинами, які у приміщеннях виділяють неприємний запах. Також застосовується оброблення клеєво-крейдяною сумішшю, яка лишає на рослинах «брудне» забарвлення. Обидва підходи є абсолютно безпечними для довкілля. Зони з обробленими деревами позначатимуть спеціальними попереджувальними табличками», – повідомив Юрій Бахмат. 

У Департаменті захисту довкілля та адаптації до зміни клімату зазначають, що незаконна вирубка хвойних дерев несе за собою стягнення штрафу в розмірі від 510 до 5 100 гривень (згідно зі ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Також за незаконну вирубку дерев на території лісів передбачена кримінальна відповідальність (ст. 246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу»), що карається штрафом від 17 000 до 25 500 гривень або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням чи позбавленням волі на строк до трьох років.

Крім того, за кожну самовільно зрізану ялинку визначають шкоду, заподіяну лісу незаконною вирубкою. Розмір цієї шкоди залежить від діаметра пошкодженого дерева. Також такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах лісів, міст та інших населених пунктів, затверджені відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

З крон понад 6000 дерев було видалено омелу в парках та скверах Києва протягом 2024 року. В основному уражені тополі, клени, верби, берези та акація.

Омела розростається зеленим густим кущем на вершині дерева чи на його гілках та отримує воду, мінеральні та поживні речовини із рослини-хазяїна. Волога, яку вбирає омела з дерева, стає дефіцитною для гілок, тому насадження з часом втрачає естетичний природний вигляд, ріст рослини сповільнюється. Широке розростання омели спричиняє верхівкове всихання, а згодом і всихання всього дерева.

Паразитний кущ може становити до 1 метра в діаметрі, легко ламається під час сильних поривів вітру, що може нести загрозу здоров’ю людини.

Насіння омели поширюють птахи, ягоди якої є частиною раціону багатьох видів пернатих.

Нагадаємо, протягом минуло року омелу видалили з крон 5513 дерев.

У Дніпровському районі столиці за підтримки меценатів завершився другий етап облаштування скверу на вул. Алматинській. Його особливістю є «зелені» трамвайні колії та тунель із грабу. Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.

«У такі складні часи підтримка соціально-відповідального бізнесу особливо відчутна. Хочу подякувати меценатам, завдяки яким у Дніпровському районі з’явився сучасний сквер європейського рівня. Ми вже бачили, наскільки популярною серед місцевих мешканців стала перша частина скверу, оздобою якої є сучасні артоб’єкти. Переконаний, з першим теплом і ця частина із «зеленими» трамвайними лініями і тунелем з грабу стане своєрідним «магнітом» – місцем, де хочеться проводити час», – сказав Олександр Возний.

Він додав, що це не єдиний приклад ефективної взаємодії відповідального бізнесу, громади та міста. Загалом протягом цього року за підтримки меценатів у парках, скверах та на бульварах міста висадили понад 350 дерев та майже 200 кущів.

За словами генерального директора комунального об’єднання «Київзеленбуд» Юрія Бахмата, роботи з другого етапу облаштування скверу на вул. Алматинській тривали близько шести місяців. За цей час облаштували доріжки, встановили систему автоматичного поливу, освітлення, відеонагляд, огорожу, лави та урни. Озеленення території здійснили працівники КП УЗН Дніпровського району.

«Нову частину скверу прикрашають майже 200 дерев, серед них – магнолія та граб звичайний для створення живоплоту. Також озеленювачі висадили близько 150 кущів, зокрема гортензію, барбарис, спірею та понад 1 200 декоративних злакових трав і багаторічних квітів», – додав Юрій Бахмат.

Основним меценатом облаштування скверу виступила група фармацевтичних компаній «Кусум». Підтримку в озелененні надав розсадник рослин «Наталіс».

Нагадаємо, перший етап робіт з облаштування скверу відбувся минулого року – тоді за підтримки меценатів облаштували зелену зону з артоб’єктами.

Сьогодні, 21 листопада, майже 700  працівників комунальних підприємств, що входять до складу КО «Київзеленбуд»  залучено до розчищення від снігу зелених зон столиці. Працює 53 одиниці техніки. Комунальники підготували 3,2 тонни антиожеледної суміші, якою посипають доріжки та східці у парках, скверах та на бульварах.

Будьте обережними та не нехтуйте правилами безпеки під час ускладнених погодних умов.

За прогнозами синоптиків, сьогодні у столиці хмарно, вдень помірний дощ і мокрий сніг, місцями налипання мокрого снігу, на дорогах ожеледиця.