Завтра, 21 лютого, комунальники продовжать здійснювати благоустрій території парку біля Совських ставків. Зокрема, проведуть роботи з видалення аварійних та сухостійних дерев на підставі Акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 970-А від 20.09.2024 р.

Питання видалення зелених насаджень на території міста Києва регламентуються Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 та Порядком видалення зелених насаджень на території м. Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600, відповідно до актів обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, виданих постійно діючою комісією з обстеження зелених насаджень на території м. Києва.

Причиною видалення дерев території парку біля Совських ставків Комісія визначила їхній стан, зокрема: дерева аварійні, сухостійні, трухляві, фаутні (мають пошкодження стовбура, дупла, тріщини, ушкодження хворобами або шкідниками.). Такі дерева становлять загрозу життю, здоров’ю та майну людей.

Інформація оприлюднена на виконання рішення Київської міської ради від 08.07.21 р. № 1588/1629 «Про оприлюднення інформації щодо проведення обстеження, обрізки та видалення зелених насаджень в місті Києві».


 

 


Працівники лісопаркових господарств, що входять до складу КО «Київзеленбуд»,  поповнюють київські ліси шпаківнями: розвішують майже 300 нових осель для гніздування пернатих.

Усі шпаківні виготовлені з дерева, без додаткового оздоблення чи яскравих кольорів, які відлякують птахів. Внутрішня сторона з шорсткістю, отвір діаметром 5,5 см.

Щоб забезпечити комфортні умови для птахів, шпаківні слід вішати за такими правилами:

✅ Орієнтація отвору – на схід або південний схід. Це забезпечує ранкове сонячне світло, але захищає від перегріву в спеку.

✅ Висота – від 4 метрів над землею, щоб захистити птахів від хижаків та людей.

✅ Захищене місце – подалі від гілок, щоб уникнути доступу котів та білок.

✅ Кут нахилу – легкий нахил вперед (5-10°), щоб запобігти потраплянню дощу всередину.

Найбільше заселяють будиночки для птахів не лише шпаки, а також крилаті, що гніздяться в дуплах: синиці, дятли, повзики, плиски, підкоришники, мухоловки.

Збереження та підтримка популяції птахів відіграє важливу роль, адже пернаті активно знищують комах-шкідників (наприклад, короїдів, гусениць, кліщів).

Працівники лісопаркових господарств щороку поповнюють міські ліси новими шпаківнями, оскільки  будиночки для птахів, під впливом погодних умов,  стають з часом не придатними до використання.


Понад 8,2 тис. дерев, більше 88 тис. кущів та 6,4 млн квітів висаджено у парках, скверах та на бульварах Києва протягом 2024 року. Заліснено 11, 7 га площ міських лісів та висаджено понад 242 тисячі сіянців. Про це зазначив генеральний директор КО «Київзеленбуд» Юрій Бахмат.

«Навіть у цей складний час, комунальні підприємства, що входять до складу КО «Київзеленбуд», продовжують працювати над озелененням столиці. Працівники завжди ретельно вибирають види, що найкраще адаптуються до міських умов.  Серед дерев озеленювачі надають перевагу кленам, липам, платанам і гіпоалергенним тополям. В міських лісах – сосні. Серед квітів – поступово переходимо на багаторічники, такі як: ковила, гейхера, ехінацея, гортензія тощо», – підкреслив Юрій Бахмат.

Також, за його словами, 2024 став роком нових природоорієнтованих рішень, які КО «Київзеленбуд» реалізовує спільно з Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА.

«По-перше, в минулому році столиця збільшила кількість ділянок без скошування до 65 локацій та до 25 локацій – з декоративними луками, що краще сприяє біорізноманіттю. По-друге, вперше запровадили у місті такі екологічні рішення як: дощові садки, що облаштовуємо у місцях підтоплень,  вуличні меблі з озелененням – спеціальні місця для відпочинку, мішки для поливу дерев. Разом з тим масштабували проєкт щодо використання гранітної крихти: з 130 до 150 зелених зон. Також запровадили, як експеримент, захист рослин, що ростуть вздовж доріг, від протиожеледних реагентів», – додав Юрій Бахмат.

Нагадаємо, протягом 2024 року силами КП УЗН було облаштовано у столиці 10 мініскверів – по одному в кожному районі столиці.


З крон 6861 дерева було видалено омелу в зелених зонах Києва протягом 2024 року. Переважно від паразита потерпають тополі, клени, верби, берези та акація.

Омела розростається зеленим густим кущем на вершині дерева. Волога, яку вбирає паразит, стає дефіцитною для гілок, тому насадження з часом втрачає естетичний природний вигляд, ріст рослини-хазяїна сповільнюється. Широке розростання омели спричиняє верхівкове всихання, а згодом і всихання всього дерева.

Паразитний кущ може становити до 1 метра в діаметрі, легко ламається під час сильних поривів вітру, що може нести загрозу здоров’ю людини, особливо коли кущ має ягоди.

Поширюють насіння омели птахи, яких приваблюють її ягоди. Плоди — неїстівні для людини ягоди.

Нагадаємо, протягом 2023 року омелу видалили з крон 5513 дерев.

Обрізають омелу під час спокою дерева: від осені до весни, до початку сокоруху.


Із 2 до 31 січня в Києві працюватимуть 78 пунктів прийому новорічних дерев – по кілька в кожному районі столиці. Це майже вдвічі більше, ніж минулого сезону. Усі зібрані ялинки та сосни підуть на екологічну утилізацію для подальшого використання в зеленому господарстві міста. Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.

«Цього року для зручності киян кількість пунктів збору новорічних дерев ми збільшили майже вдвічі – до 78. Як і минулого року, локації облаштують у парках і скверах столиці, а також на території комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень та лісопаркових господарств. Після новорічних свят закликаємо всіх, хто встановлював удома живу ялинку, здати її на екологічну утилізацію», – зазначив Олександр Возний.

За словами генерального директора КО «Київзеленбуд» Юрія Бахмата, кожне дерево, віднесене на екологічну утилізацію, отримає «друге життя», чим допоможе навколишньому середовищу.

«Новорічні ялинки та сосни з пунктів збору відправляють на екологічну утилізацію. Їх подрібнюють на щепу і згодом використовують для мульчування лунок молодих дерев, щоб зберегти вологу ґрунту влітку і захистити від перемерзання коренів рослин у холодну пору року. Важливо пам’ятати, що до утилізації приймають лише живі дерева без декоративних прикрас», – підкреслив Юрій Бахмат.

Карта пунктів прийому новорічних дерев. Зверніть увагу – в пункти, навпроти яких не вказаний графік роботи, можна здати дерева в будь-який час, окрім комендантської години.

Цього року здати ялинку на утилізацію можна за такими адресами:

Голосіївський район

  • сквер Героїв Маріуполя;
  • сквер Небесної сотні на вул. Заболотного;
  • парк «Покал»;
  • сквер біля станції м. Либідська;
  • міжквартальний сквер на вул. Васильківська;
  • КП УЗН Голосіївського району – просп. Голосіївський, 87-Г (пн-нд 07:00-16:00).

Дарницький район

  • парк біля озера Лебедине;
  • парк імені Воїнів-інтернаціоналістів;
  • парк «Позняки»;
  • парк Прибережний;
  • парк Привокзальний;
  • сквер по вул. П. Григоренка;
  • КП УЗН Дарницького району – вул. Тростянецька, 58-А (пн-нд 07:00-20:00).

Деснянський район

  • парк «Молодіжний»;
  • парк із водними об’єктами вздовж просп. Шухевича;
  • парк «Кіото»;
  • парк «Деснянський»;
  • парк ім. Р. Шухевича;
  • парк «Фестивальний»;
  • КП УЗН Деснянського району – вул. Електротехнічна, 26 (пн-нд 08:00-20:00).

Дніпровський район

  • перетин бульв. Русанівського і бульв. Ігоря Шамо;
  • парк біля озера Тельбін;
  • парк біля кінотеатру «Аврора»;
  • бульв. І. Миколайчука (напроти буд. 7А);
  • бульв. Верховної Ради (навпроти буд. 21А);
  • сквер ім. К. Калиновського;
  • КП УЗН Дніпровського району – просп. Георгія Нарбута, 6 (пн-нд 07:00-19:00).

Оболонський район

  • парк на вул. Бережанській;
  • парк навколо озера Йорданське;
  • парк відпочинку на просп. Литовському;
  • сквер на просп. Володимира Івасюка;
  • КП УЗН Оболонського району – просп. Степана Бандери, 26-А (пн-нд 07:00-20:00).

Печерський район

  • сквер Мечникова;
  • сквер Марії Заньковецької;
  • КП УЗН Печерського району – вул. Залізничне шосе, 61 (пн-чт 08:00-17:00; пт 08:00-16:00).

Подільський район

  • сквер на вул. Вишгородська;
  • сквер на пл. Щекавицькій;
  • сквер на просп. Європейського Союзу;
  • Сквер на просп. Георгія Ґонґадзе між будинками 5-7б;
  • КП УЗН Подільського району – вул. Анатолія Кузнєцова, 16-А (пн-нд 08:00 – 19:00).

Святошинський район

  • парк «Совки»;
  • парк «Юність»;
  • сквер на розі вулиць Симиренка та Григоровича-Барського;
  • сквер на вул. Котельникова;
  • сквер на вул. Підлісній;
  • сквер на вул. Чорнобильській;
  • парк на вул. Ореста Васкула;
  • КП УЗН Святошинського району – вул. Мрії, 21 (пн-чт 08:00-17:00; пт 08:00-16:00).

Солом’янський район

  • сквер спортсменів-захисників України на вул. Сергія Берегового;
  • Солом’янський ландшафтний парк;
  • парк «Орлятко»;
  • парк «Юність»;
  • сквер на вул. Машинобудівна;
  • сквер на розі вул. Преображенська та Олексіївська;
  • парк біля кінотеатру «Тампере»;
  • КП УЗН Солом’янського району – вул. Новопольова, 95-А (пн-нд 08:00-20:00).

Шевченківський район

  • парк «Веселка»;
  • парк «Сирецький»;
  • парк ім. Т. Г. Шевченка;
  • сквер Літературний;
  • виробнича база – вул. Кудрявська, 23 (пн-нд 08:00-20:00);
  • виробнича база – пров. Бабин Яр, 6 (пн-нд 08:00-20:00);
  • КП УЗН Шевченківського району – просп. Берестейський, 82-А (пн-нд 08:00-20:00).

Також здати ялинку на утилізацію можна в лісництвах:

Броварське лісництво, квартал № 72 (пн-пт 08:00-17:00); Білодібровне лісництво, квартал № 65 (вул. Радистів, 1-Б, пн-пт 08:00-17:00); Дніпровське лісництво, квартал № 58 (Броварський просп., 2-А, пн-пт 08:00-17:00); Микільське лісництво, квартал № 35 (неподалік залізничної станції «Лісництво», пн-пт 08:00-17:00); Дарницьке лісництво, квартал № 37 (23-й км Бориспільського шосе, пн-пт 08:00-17:00); вул. Опришківська 35, квартал № 31 (пн-пт 08:00-17:00); Межигірське лісництво, квартал № 78 (пн-пт 09:00-16:00); Київське лісництво, квартал № 105 (пн-пт 09:00-16:00); Святошинське лісництво, квартал № 117 (пн-пт 09:00-16:00); Пуща-Водицьке лісництво, квартал № 111 (пн-пт 09:00-16:00); Святошинське лісництво, квартал № 82 (пн-пт 09:00-16:00); Межигірське лісництво, квартал № 57 (пн-пт 09:00-16:00); Київське лісництво, цех переробки деревини, квартал № 25 (пн-пт 09:00-16:00); КП «Святошинське ЛПГ», вул. Святошинська, 24 (пн-пт 09:00-16:00); Конча-Заспівське лісництво, вул. Конча-Заспинська, 11-Б (пн-пт 08:00-17:00).

Нагадаємо, минулого сезону кияни принесли до пунктів утилізації хвойних дерев близько 7 000 новорічних ялин і сосен.


Сьогодні, 18 грудня, після негоди комунальники підняли найбільший прапор країни, що на Печерських пагорбах. Через прогнозоване посилення вітру його піднято лише до половини флагштока. 

Прапор було тимчасово знято через несприятливі погодні умови. Згідно з технічним регламентом, при швидкості вітру понад 20 м/с існує ризик пошкодження полотнища. Окрім того, під час сильного дощу або снігопаду прапор також необхідно знімати, оскільки накопичення вологи та снігу може збільшити вагу полотнища та створити додаткове навантаження на трос і лебідку. Такі запобіжні заходи є необхідними для збереження полотна прапора.

Нагадаємо, що висота флагштока становить майже 90 метрів, вага – 32 тонни, а розмір полотнища — 16 на 24 метри. Флагшток встановлено на території Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні».


Столичні лісопаркові господарства,  що входять до складу КО «Київзеленбуд»,  розширяють кормові бази для диких тварин на зимовий період. Зокрема, облаштували та оновили 40 годівниць для диких звірів у міських лісах, заготовили майже 2000  кормових віників та сіно.

Годівниці розташовані у місцях міграції звірів. Йдеться про локації, де є загроза виснаження запасів природних кормів і де зустрічаються масові переходи копитних тварин. 

Також лісники встановили 24 солонці для мінеральної підгодівлі лосів та косуль.

Нагадаємо, у Києві продовжує діяти заборона на відвідування лісів як пішки, так і на транспортних засобах.


Майже 300 годівничок для підгодовування пернатих у зимовий несприятливий період облаштували комунальники у зелених зонах Києва. Йдеться як про парки та сквери столиці, так і про територію міських лісів. Про це повідомив генеральний директор КО “Київзеленбуд” Юрій Бахмат.

“Усі годівниці виготовлені з дерева, без додаткового оздоблення чи яскравих кольорів, які відлякують птахів. На кожній із них розміщено QR-код, за посиланням на який можна дізнатися чим краще і коли можна підгодовувати пернатих”, зазначив Юрій Бахмат. 

Найчастіше годівницями користуються: горобці, синички, чижі, дятли, зеленяки, сойки, повзики, підкоришники. Вони маленькі за розміром, комахоїдні, тому найбільше потерпають від зимових несприятливих умов. 

Для птахів корисно:

  • цільне зерно: пшениця, ячмінь, овес, пшоно, просо, сорго;
  • насіння: соняшникове, гарбузове (несмажене, несолоне);
  • свіже сало.

Птахи здатні самостійно знаходити корм, тому допомагати потрібно лише за наступних умов:

  • при сильних морозах;
  • коли на снігу утворюється наст (крижана корка);
  • під час обледеніння.

Нагадаємо, що у Києві зимують близько 50 видів місцевих та перелітних птахів. Деякі з них – рідкісні. Пернаті є важливою частиною екосистеми міста. Тому необхідно підгодовувати їх під час складних погодних умов.


У Києві масштабують використання європейських методів захисту зелених насаджень від протиожеледних реагентів у зимовий період. Йдеться про встановлення вертикальних бар’єрів біля рослин, що ростуть вздовж доріг, і мульчування лунок дерев. Крім того, цього року для боротьби з ожеледицею у 150 парках і скверах столиці використовуватимуть гранітну крихту та бішофіт замість технічної солі. Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.

«Досвід попередніх років довів успішність використання гранітної крихти та бішофіту для боротьби з ожеледицею у столичних парках і скверах. Тож цього року в Києві буде 150 локацій, де ми практикуватимемо цей метод. Водночас важливо розуміти, що є ділянки, де використання технічної солі є необхідністю, наприклад, уздовж автомобільних доріг. Тому, враховуючи європейський досвід захисту зелених насаджень, на таких локаціях комунальники використовуватимуть методи абсорбування сумішей та встановлення фізичного бар’єра. Наразі ми визначили 24 експериментальні ділянки. Та якщо така практика виявиться вдалою, будемо масштабувати і цей підхід», – зазначив Олександр Возний.

За його словами, абсорбування сумішей відбуватиметься шляхом мульчування лунок подрібненими гілками дерев і встановлення сітки, що в комплексі сприяє запобіганню потрапляння технічної солі в ґрунт. Водночас для встановлення вертикального бар’єра біля рослин може бути використана як деревина, так і агроволокно чи інший матеріал. 

Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Юрій Бахмат наголосив, що вибрані методи є не тільки ефективними, але й безпечними для середовища.

«Усі вибрані методи для захисту зелених насаджень у зимовий період мають низку переваг. До прикладу, гранітна крихта є абсолютно безпечною для ґрунту, а, отже, не порушує водопоглинання. Бішофіт є природним мінералом із високим вмістом магнію і калію, що також сприятливо до навколишнього середовища. Водночас матеріали, які використали цьогоріч у мульчуванні лунок дерев і вертикальному захисті рослин, підлягають повторному використанню», – підкреслив Юрій Бахмат.

Нагадаємо, в Києві триває кампанія із запобігання самовільних вирубок хвойних дерев.

1 2 3 113