4750 дерев і 53000 кущів. Саме стільки ми висадили у парках та скверах Києва, на бульварах та проспектах у цей важкий для всіх рік. А ще були багаторічники й  злакові рослини, і звісно, квіти. Нам це вдалося, тому що з початку повномасштабного вторгнення ворогів ми не припиняли свою роботу, наші районні підприємства працювали злагоджено й без перерв.

Наприклад, сьогодні ми висадили на нижньому плато у парку Володимирська гірка 15 платанів, які доповнюють алею і поступово також стануть окрасою цього улюбленого киянами місця.

А ще нам весь цей час допомагали меценати, серед яких і розсадники, і бізнес-структури, які прагнуть бачити столицю України зеленою й квітучою.

 

 


Наша сила – в нашій єдності, у піклуванні один про одного і про тих, хто поруч з нами. Зима – час подбати про тварин, яким в холодну пору року важко знайти поживу.

У київських лісах живуть кабани, косулі і навіть олені, а ще, звісно, білочки, куниці, зайці, їжаки та інші звірі. А ще тут мешкають різні види пернатих. І всім їм потрібно чимсь харчуватися взимку.

Наші лісівники влаштували на території своїх лісництв місця підгодівлі для диких тварин, встановили там годівниці із сіном, кормовими віниками, зерновими сумішами, а також лишають для них сіль.

Крім того, у парках та скверах районні КП УЗН розвісили годівнички для птахів, які зимують у місті, наповнюють їжею більчатники та залишають корм у будиночках для водоплаваючих птахів.  


На місці падіння ракети у парку імені Т. Г. Шевченка вже висаджено нові дерева. Завдяки меценатам, IT-компанії EvoPlay, на місці знищених дерев з’явилися 5 крупномірних каштанів. Нагадаємо, 10 жовтня ворог наніс ракетні удари по Києву. Зокрема, постраждав і один із центральних парків столиці – у парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва місцевого значення – парку імені Т. Г. Шевченка. Тут були знищені та пошкоджені дерева, газон, а на місці влучання ракети утворилася величезна вирва.

Та колектив EvoPlay вирішив не зупинятися на одній локації і висадив ще 30 дерев: 15 ялин колючих у парку «Перемога» в Дніпровському районі та 15 тополь чорних Італіка на Печерську. Зазначимо, що це вже не перша  їхня «акція» – у Києві вже росте 35 дерев, дбайливо висаджених працівниками компанії влітку.


На місці падіння уламків російської ракети біля дитячого майданчика у парку ім. Т.Г. Шевченка тепер ростимуть каштани.

 За словами директора КП УЗН Шевченківського району Віталія Цимбалюка, після обстрілу 10 жовтня у землі залишилася вирва діаметром 12 метрів, глибиною понад 3 метри. Її швидко ліквідували та відновили дитячий майданчик. Зламані дерева довелося прибрати. А завдяки меценатам на їхньому місці сьогодні посадили крупномірні насадження.

«У парку є система поливу, тому каштани тут добре себе почуватимуть. Це хороші здорові саджанці. За рік каштан дає приріст крони 50-80 сантиметрів, тому за два- три роки матимемо затінок на дитячому майданчику. Ці дерева садимо із закритою кореневою системою, у ґрунт, який підготували у нашому господарстві. А навесні внесемо мінеральні добрива для кращого вкорінення й розвитку крони», — сказав «Вечірньому Києву» Віталій Цимбалюк.

Більше за посиланням: https://vechirniy.kyiv.ua/news/74705/


Бетон чи фунгіцид?
Генеральний директор КО “Київзеленбдуд” Олексій Король розповів, чому вибір очевидний. 
“Коли я бачу забетоновані дерева, у мене виникає відчуття дисонансу. Бо дерево – це живий організм, який росте й розвивається, може хворіти з різних причин, а може жити довго наперекір всьому”, – зазначає Олексій Король. – У дитинстві нам розповідають, що у дуплах живуть білочки, а коли дорослішаємо, то розуміємо, що там ще є купа мікроорганізмів, бактерій, в тому числі, й патогенних, які руйнують дерево зсередини. У порожнинах та дуплах розвивається гниль, перетворюючи міцну деревину на трухляву субстанцію. Зрозуміло, що тут потрібне «хірургічне втручання», як каже один мій знайомий арборист – слід вичистити дерево до здорової тканини. А далі що?”
Очільник КО “Київзеленбдуд” розповідає, що раніше рану бетонували (а саме так ми говоримо про ушкодження на деревах, бо вони ж живі). У такий спосіб «укріплювали» дерево, «запечатували» діру. Проте що таке бетон для живого дерева? Це пломба, яка заважає йому, яка може кришитися з часом або давати тріщини, яка не «дихає». Крім того, можуть утворитися щілини між бетоном і деревом, яке все ж росте, і всередину дерева потраплятиме волога, бактерії, там розвиватимуться грибкові захворювання. Словом, такі собі перспективи.

То які виходи? Повертаємося до поняття «рана». Почнемо з того, що перш ніж вичищати дерево зсередини, слід розуміти масштаби захворювання. А раптом там «чорна діра», а не невелике дупло?

“У КО «Київзеленбуд» ми відпрацювали алгоритм. Спочатку анкетуємо дерево. Якщо є сумніви – залучаємо дендрологів, арбористів (хоча кажуть, що професійних арбористів в Україні немає, але ми знаємо справжній фахівців). І щоб побачити повну картинку, використовуємо арботом – імпульсний томограф для дерев. У першу чергу, це стосується великих дерев, вікових, пам’яток природи. Чисту «рану» потрібно обробити, вбити ті бактерії, які шкодять. І тут на допомогу приходять фунгіциди – спеціальні препарати, які знищують патогенні гриби, збудників хвороб і захищають від розвитку нових”, – пояснює Олексій Король. 
Фунгіциди бувають різні: хімічні й біологічні; органічні й неорганічні; захисні, лікувальні й імунізуючі. Взагалі створення фунгіцидів, зокрема, біологічних, має в основі спостереження за природніми процесами – якщо є збудники хвороб, то є й такі мікроорганізми, які їх пригнічують. Розчин фунгіциду дуже швидко проникає у верхні шари рани, дезінфікуючи її. Якщо за пів години після обробки піде дощ, він не змиє вже діючу речовину. Звісно, потім слід встановити дренаж, щоб виходила зайва волога, і накласти захисну сітку, аби у чистій вже порожнині не збиралося велике сміття. Та головну роботу зробить фунгіцид. А далі постійний профілактичний догляд, в тому числі, і з застосуванням нових наукових приладів (ми постійно вивчаємо досвід іноземних колег), а також каблінг як важлива складова у збереженні вікових дерев. 
 

Крижаний полон скував місто. Обледенілі дерева не витримують ваги намерзлої криги.

Від початку негоди, тобто з вечора 21 листопада, аварійно-диспетчерська служба КО «Київзеленбуд» вже прийняла 91 виклик. Здебільшого кияни телефонують щодо повалених дерев на території біля житлових будинків, шкіл, дитсадків.

Районні КП УЗН також обстежують свої балансові території: парки, сквери, бульвари, проспекти. Найбільше ушкоджених дерев виявлено на зелених зонах Шевченківського району – 16 повалених та 48 пошкоджених.

Загалом станом на 10:30 зафіксовано 120 дерев та ще майже 100 пошкоджені.

Бережіть себе – дотримуйтеся правил безпеки, особливо під час негоди! Не стійте під деревами, паркуйте автомобілі у спеціально відведених для цього місцях!

 

 


Цього року хотілося, щоб зима не поспішала. Проте вона засипала снігом міста, площі й парки, укрила ним дерева, кущі й газони. Тож ранок суботи для наших працівників розпочався із розчищення доріжок і сходів у парках, скверах, у пішохідних частинах бульварів, щоб спростити пересування містом та зробити прогулянки засніженим Києвом комфортнішими. З самого ранку у столиці працює 61 одиниця техніки та більше 670 працівників.

P.S. У столиці вже з’явився перший сніговик-патріот. Гадаємо, це тільки початок 😉


Дуб червоний vs дуб звичайний. Чому дуб звичайний «програє» червоному у боротьбі за виживання? І чому в наших лісах червоному дубу не місце, а для парків – це оптимальний варіант? Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король пояснює: 
Коли висаджуємо дуби, перше, про що питають «А це не червоний?» Давайте розбиратися, чому існує стійка думка, що краще висаджувати звичайний (черешчатий), а не червоний, який є високодекоративним видом?
Так, дуб звичайний – абориген нашої місцевості, адже все йому тут «рідне», і він «рідний» для інших рослин, ґрунтів, комах. Ці могутні велетні –ціла система домівок і годівничок для місцевих тварин. Одні риють нори між корінням, як от лиси. Білки і деякі птахи знаходять прихисток у дуплах. На гілках, листі, у корі живуть найрізноманітніші жучки-павучки-черв’ячки, якими ласують і птахи, і гризуни, і навіть кажани. І звісно, жолуді дуба звичайного – це поживний корм не лише для дрібних тварин, а й для оленів, кабанів, навіть ведмедів. Та на жаль, дуб звичайний, також дуже люблять шкідники та такі мікроорганізми як борошниста роса, що поступово «вбиває» дерево.
А от червоний дуб, завезений в Україну з Північної Америки у 18-19 столітті – стійкий до таких хвороб. Крім того, витривалий: вітростійкий і морози перетерпить, і до різних ґрунтів може прилаштуватися. Його називають природним антибіотиком за високі фітонцидні властивості. Цей «чужоземець» стримує ерозійні процеси, є санітарним та протипожежним елементом в системі насаджень. От тільки легко пристосовуючись до агресивного середовища, дерево саме стає агресивним: він швидко завойовує територію, витісняючи інші рослини. Крім того, його листя настільки щільне, що може дуже довго не розкладатися у наших кліматичних умовах, оскільки, як зазначають науковці, немає у нас таких мікроорганізмів, які б могли його швидко «перетравити». В результаті, з-під опалого листя, що роками вкриває ґрунт під дубом, мало що може пробитися.
Тож маємо нестійкий дуб звичайний і живучий дуб червоний. Що обирати? Для лісу, територій національних парків, об’єктів природно-заповідного фонду – 100% лише звичайний, інакше перетворимо наші звичні зелені легені на моноліси з червоного дуба, який навіть сосну звичайну прибере на своєму шляху. А для міських парків та скверів, публічних просторів, де висадження контрольовані, є постійний догляд і самосіви можна легко видалити, не даючи агресивній культурі шансу – це гарний варіант: дуб червоний швидко росте, витримає загазованість і запиленість міських вулиць та стане окрасою урбанізованої території.
Тому перш ніж повністю відмовлятися від певних видів рослин, напевно слід все ж врахувати всі умови.
 

До Києва та Львова прибули цибулини, які передали Нідерланди. У кожному місті посадять по 125 тисяч квітів. У столиці сьогодні якраз формували клумбу на Майдані Незалежності. Тут уже у травні наступного року мають розквітнути ніжно-бузкові і жовті тюльпани, що має символізувати прапор України – синіх тюльпанів ще не селекціонували.

Відео за посиланням: https://tsn.ua/video/video-novini/niderlandi-peredali-dlya-ukrayini-125-tisyach-buzkovih-ta-zhovtih-tyulpaniv.html


Цього року у столиці запланували висадити 125 тисяч тюльпанів, наданих Королівством Нідерланди.

 Для столиці України обрали п’ять сортів тюльпанів різного кольору: темно-фіолетові Bullit, жовті Novi Sun, червоні Charade, рожеві Salmon та жовто-червоні Park Tiger. Висота квітів 50-55 см. <…>

«Минулого року висаджували тюльпани одним кольором по локаціях на Майдані Незалежності. Цього року одна частина клумби буде жовтого кольору, де висаджуємо сорт Novi Sun, інша — фіолетового, з сортом Bullit. Вони нагадуватимуть кольори прапору України», — говорить головний ландшафтний дизайнер КО «Київзеленбуд» Марія Вольська.

Вона додала, що сьогодні на клумбі діаметром 17 метрів зеленбудівці висадили 8 тисяч цибулин.

Більше за посиланням https://vechirniy.kyiv.ua/news/74271/

 

1 21 22 23 24 25 114