Категорія: Новини
Деревам, що ростуть в міських умовах, потрібна допомога. А ті, що ростуть на центральних вулицях в умовах постійного руху автомобілів, посеред асфальту та бетону, особливо страждають. Додайте до цього вандалізм, наприклад, обламування гілок і отримуємо «пацієнта» для арбориста.
Ігор Сінгер, біолог-дослідник з багаторічним досвідом у сфері захисту та лікуванні рослин, сьогодні проводив майстер-клас із лікування бузку, що росте на розі вулиць Хрещатик та Прорізна.
Першочергово було проведено санітарну та формувальну обрізку куща. За його словами, загущення крони призвело до усихання деяких частин рослини, а на місці зламів гілок почала розвиватися інфекція. Злами гілок – це вандалізм, коли кожному хочеться отримати гілочку бузку з Хрещатика. З крони інфекція поширилася нижче по стовбуру, місцями утворюючи трухляві дупла. Ігор Сінгер розчистив пошкоджені місця, після чого їх було оброблено фунгіцидом. Згодом дупла будуть закриті сіткою.
Попереду ще два етапи: аерування кореневої системи дерева та внесення добрив, а після цвітіння слід буде видалити зав’язь, щоб наступного року бузок квітнув ще краще.
Тема цьогорічного Всесвітнього дня дикої природи «Ліси та засоби до існування: підтримання людей та збереження планети». Головна мета – вкотре нагадати нам, людям, наскільки цінними є ліси, їхня флора та фауна.
Ми вважаємо, що ліси – це справжня любов. А як можна не любити його красу і тих, хто там живе?!
Про справжній прихід весни першими сповіщають квіти, що розпускаються, ледь сходить сніг. Щоправда наступні покоління українців можуть їх вже не побачити. Щороку в нашій країні знищують майже 25 млн. дикорослих квітів, і 90% з них – це червонокнижні підсніжники.
Як і щороку в цей період, КО «Київзеленбуд» розпочинає кампанію по збереженню та охороні ранньоквітучих, ендемічних, реліктових, лікарських і таких, що занесені до Червоної книги України, рослин. Підприємства, що входять до об’єднання, створюють мобільні групи, які патрулюватимуть балансові території з метою недопущення фактів знищення цінних рослин. За необхідності до рейдів залучатимуть представників ДЕІ Столичного округу та ГУ Національної поліції України у м. Києві.
Кияни справедливо скаржаться на відсутність зелених зон у деяких районах столиці. Особливо гостра ця проблема в спальних районах, де максимум зручностей – це лавка біля входу в під’їзд і пошарпаний дитячий майданчик між будинками. Щоб доїхати до великого парку, людині потрібно витрачати час і кошти, а це незручно.
У комунальному об’єднанні “Київзеленбуд” пропонують вирішити цю проблему, створюючи прибудинкові, або “кишенькові” сквери, які будуть у кроковій доступності для жителів і стануть прикрасою дворів. Такі сквери вже з’явилися минулого року у дворах на вулиці Татарській, на проспекті Академіка Глушкова, на перетині вулиць Гонти і Теліги. Що вони собою являють і де з’являться найближчим часом, дізнавався сайт “Сьогодні”.
Стаття за посиланням https://kiev.segodnya.ua/ua/kiev/kpower/novyy-kiev-v-stolice-budut-sozdavat-karmannye-skvery-1509309.html
Формування природно-заповідного фонду та надання цінним природним об’єктам охооронного статусу – механізм, який не дозволяє забудувати територію та втратити унікальні природні об’єкти.
Про це під час пресконференції «Як зберегти зелені зони та озера Києва» говорили депутат Київради Олеся Пинзеник, генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король, ексголова постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики Київміськради Костянтин Яловий та директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
Природно-заповідний фонд Києва (ПЗФ) сьогодні – це 25% від території міста, а саме 210 об’єктів та територій загальнодержавного та місцевого значення загальною площею 21118,6 га. З них 87 об’єктів площею 15 966,78 га знаходяться на балансі підприємств, що входять до КО «Київзеленбуд».
«Урбаністична екосистема Києва унікальна і поєднує всі можливі форми: водно-болотяні території, лісові масиви, внутрішні водойми, і різні ландшафти, різноманітний тваринний та рослинний світ. Впевнений, що жодна столиця Європи не може похизуватися таким розмаїттям», – зазначає генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король.
Тривалий карантин і складна ситуація в сфері економіки не дозволяють планувати в Києві значні кошти на великі інфраструктурні об’єкти. У пріоритеті у міської влади цьогоріч – дитячі садки, лікарні, будівництво метро, а на реконструкції парків та скверів фінансування урізали в 2,5 раза, порівняно з минулим роком.
Втім, в комунальному об’єднанні “Київзеленбуд” заявляють, що продовжуватимуть завершувати вже розпочаті торік ремонти зелених зон. Чиновники вже визначилися з пріоритетними об’єктами на цей рік.
Особливу увагу приділять паркам біля води. У Києві досить багато зелених зон, які знаходяться біля Дніпра і численних міських водойм. Саме такі зелені куточки планують поступово відновлювати і створювати біля них цікаві публічні простори, зони для прогулянок, спорту та відпочинку.
Про парки біля водойм, які цього року будуть ремонтувати, читайте у матеріалі газети “Сьогодні” за посиланням https://kiev.segodnya.ua/ua/kiev/kother/novyy-kiev-kakimi-budut-stolichnye-parki-u-vody-1508187.html
У київських лісах живуть не лише білочки й дрібні тварини. Тут можна зустріти косуль і навіть оленів. І взимку, коли під сніговим покривом тваринам важко знайти щось поживне, наші лісівники їх підгодовують.
На території київських лісопаркових господарств встановлено загалом близько 20 великих годівниць. Їх розташовують углибині лісу, щоб звірів ніхто не турбував. З часом дикі тварини запам’ятовують місця підгодівлі, де для них залишають сіно, кормові віники й зернові суміші, овес, сіль. І так триватиме, поки не прийде весна і не з’явиться вже можливість для тварин харчуватися самостійно.
Крім великих годівниць, у лісах столиці розвішені годівнички для птахів, в які часто зазирають і білочки.
