Категорія: Новини
У столиці “полікували” липу Петра Могили – одне з найстаріших дерев Києва. За даними науковців, йому понад 400 років. За легендою, цю липу посадив київський митрополит і засновник Києво-Могилянського колегіуму Петро Могила ще 1635 року.
Олексій Король, генеральний директор КО “Київзеленбуд”: “Дуже важливо для таких дерев, пам’яток природи, це постійний моніторинг їхнього стану і заходи щодо покращення цього стану, тому що не можна допустити того, аби якісь гнійні процеси, шкідники, привели до того, що це дерево всохне і буде знищене, бо це є така важлива для нас пам’ятка”.
Фахівці провели перший етап “лікування” однієї з найстаріших лип столиці (“Свідок”, НТН, 12.03.2021)
Цьому дереву понад чотириста років. Липа Петра Могили одна з найдавніших ботанічних цінностей Києва. За легендою, посадив її митрополит поряд із церквою, побудованою на місці зруйнованого десятинного храму. За пам’яткою природи нині постійно стежать біологи, аби продовжити її життя. Сьогодні фахівці провели перший етап “лікування” однієї з найстаріших лип столиці.
Як передає кореспондент Укрінформу, комплекс профілактичних заходів провів біолог-дослідник, експерт зі стану рослин, фахівець з аплікації засобів захисту рослин Ігор Сінгер.
«Сьогодні проведено перший етап «лікування» липи Петра Могили – обробка порожнини дерева від сміття. Згодом, коли ґрунт почне розмерзати, буде проведено другий етап — обробка землі та внесення добрив», – розповів Сінгер.
Він також зауважив, що для відновлення історичних рослинних пам‘яток дуже важлива системність і поступовість. Так, біолог вважає, щоб не нашкодити рослині, треба складати конкретний план її відновлення.
Водночас, генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король, який контролював процес «лікування», підкреслив, що Київзеленбуд з 2018 року відстежує стан липи і вживає всіх необхідних заходів для його покращення. Зокрема, за його словами, цьогоріч на профілактичні заходи було виділено близько шести тисяч гривень.
Липа Петра Могили – унікальне дерево для Києва та його екології, візитівка столиці та пам’ятка природи місцевого значення. Липа – аборигенна порода для міста, тобто притаманна нашій місцевості. Дереву більше 400 років, а за деякими даними навіть більше 500. Постійний моніторинг стану вікового дерева та лікування вже стали систематичними заходами.
Зазначимо, що у Києві є 141 об’єкт – пам’ятка природи, і 113 – це саме дерева або групи дерев. На балансі КО «Київзеленбуд» перебуває 41 такий об’єкт, що є частиною природно-заповідного фонду.
«Працівники наших підприємств, на чиєму балансі перебувають вікові дерева, постійно обстежують рослини, за необхідності проводять профілактичні та лікувальні заходи. Разом з тим, ми запрошуємо профільних фахівців, які спеціалізуються саме на догляді та лікуванні таких дерев. Це звична практика і для інших європейських країн», – пояснює генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король.
12 березня 2021 буде проводитися лікування липи Петра Могили – однієї з найстаріших лип Києва, яке є візитівкою міста. Початок о 10:00.
Профілактично-лікувальні роботи проводитиме Ігор Сінгер – біолог-дослідник, експерт по стану рослин, фахівець з аплікації засобів захисту рослин. Лікування липи Петра Могили – це комплекс заходів, що мають на меті продовжити життя вікового дерева та повинні проводитися систематично. У листопаді-грудні 2018 року вже були проведені комплексні роботи з лікування та санітарно-лікувальна обрізка.
Участь у заході також візьмуть начальник управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Возний, генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король, директор КП УЗН Шевченківського району Віталій Цимбалюк, профільна фахівці.
Акредитація журналістів за телефоном 097-827-55-50 (Тетяна Фальчук, прес-секретар КО «Київзеленбуд»).
Деревам, що ростуть в міських умовах, потрібна допомога. А ті, що ростуть на центральних вулицях в умовах постійного руху автомобілів, посеред асфальту та бетону, особливо страждають. Додайте до цього вандалізм, наприклад, обламування гілок і отримуємо «пацієнта» для арбориста.
Ігор Сінгер, біолог-дослідник з багаторічним досвідом у сфері захисту та лікуванні рослин, сьогодні проводив майстер-клас із лікування бузку, що росте на розі вулиць Хрещатик та Прорізна.
Першочергово було проведено санітарну та формувальну обрізку куща. За його словами, загущення крони призвело до усихання деяких частин рослини, а на місці зламів гілок почала розвиватися інфекція. Злами гілок – це вандалізм, коли кожному хочеться отримати гілочку бузку з Хрещатика. З крони інфекція поширилася нижче по стовбуру, місцями утворюючи трухляві дупла. Ігор Сінгер розчистив пошкоджені місця, після чого їх було оброблено фунгіцидом. Згодом дупла будуть закриті сіткою.
Попереду ще два етапи: аерування кореневої системи дерева та внесення добрив, а після цвітіння слід буде видалити зав’язь, щоб наступного року бузок квітнув ще краще.
Тема цьогорічного Всесвітнього дня дикої природи «Ліси та засоби до існування: підтримання людей та збереження планети». Головна мета – вкотре нагадати нам, людям, наскільки цінними є ліси, їхня флора та фауна.
Ми вважаємо, що ліси – це справжня любов. А як можна не любити його красу і тих, хто там живе?!
Про справжній прихід весни першими сповіщають квіти, що розпускаються, ледь сходить сніг. Щоправда наступні покоління українців можуть їх вже не побачити. Щороку в нашій країні знищують майже 25 млн. дикорослих квітів, і 90% з них – це червонокнижні підсніжники.
Як і щороку в цей період, КО «Київзеленбуд» розпочинає кампанію по збереженню та охороні ранньоквітучих, ендемічних, реліктових, лікарських і таких, що занесені до Червоної книги України, рослин. Підприємства, що входять до об’єднання, створюють мобільні групи, які патрулюватимуть балансові території з метою недопущення фактів знищення цінних рослин. За необхідності до рейдів залучатимуть представників ДЕІ Столичного округу та ГУ Національної поліції України у м. Києві.
Кияни справедливо скаржаться на відсутність зелених зон у деяких районах столиці. Особливо гостра ця проблема в спальних районах, де максимум зручностей – це лавка біля входу в під’їзд і пошарпаний дитячий майданчик між будинками. Щоб доїхати до великого парку, людині потрібно витрачати час і кошти, а це незручно.
У комунальному об’єднанні “Київзеленбуд” пропонують вирішити цю проблему, створюючи прибудинкові, або “кишенькові” сквери, які будуть у кроковій доступності для жителів і стануть прикрасою дворів. Такі сквери вже з’явилися минулого року у дворах на вулиці Татарській, на проспекті Академіка Глушкова, на перетині вулиць Гонти і Теліги. Що вони собою являють і де з’являться найближчим часом, дізнавався сайт “Сьогодні”.
Стаття за посиланням https://kiev.segodnya.ua/ua/kiev/kpower/novyy-kiev-v-stolice-budut-sozdavat-karmannye-skvery-1509309.html
