Категорія: Новини

Озеленювачі комунальних підприємств, що входять до складу КО «Київзеленбуд»,  розпочали підготовку рослин у парках та скверах столиці до весняно-літнього сезону.

«Перший етап – підготовка багаторічних декоративних злаків. Міскантусам, війникам, молінії, пенісетумам слід обрізати верхню частину, залишивши буквально 5-8 сантиметрів, щоб новому листю  та суцвіттю було куди розвиватись і рости»,  – розповідає майстриня дільниці КП УЗН Шевченківського району Ірина Мороз.

За її словами, формувати кущі потрібно також у гортензій, троянд, бирючини, таволги, будлеї, дерену, форзиції та інших декоративних рослин. 

«Все для того, аби уже за кілька тижнів гості та жителі столиці могли милуватися різнобарв’ям рослин у наших міських парках», – додає Ірина Мороз.

Разом з тим працівники комунальних підприємств прибирають у зелених зонах столиці та готують клумби до висадження нових рослин.

А ви уже бачили нові артоб’єкти в Голосіївському парку імені Максима Рильського? Пропонуємо віртуальну екскурсію. А ще краще – приходьте в парк на прогулянки.

Працівники лісопаркових господарств, що входять до складу КО «Київзеленбуд»,  поповнюють київські ліси шпаківнями: розвішують понад 200 нових «осель» для гніздування пернатих.

Найбільше заселяють будиночки для птахів не лише шпаки, а також крилаті, що гніздяться в дуплах: синиці, дятли, повзики, плиски, підкоришники, мухоловки.

Усі шпаківні виготовлені з дерева, без додаткового оздоблення чи яскравих кольорів, які відлякують птахів.

Працівники лісопаркових господарств щороку поповнюють міські ліси новими шпаківнями, оскільки  будиночки для птахів, під впливом погодних умов,  стають з часом не придатними до використання.

Із 4 до 31 січня кияни принесли до пунктів прийому близько 7 000 новорічних дерев. Найбільше – мешканці Дарницького та Подільського районів столиці. Про це повідомив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів.

«Як бачимо, цього року кількість новорічних дерев, які кияни принесли на екологічну утилізацію, зросла. Якщо рік тому було зібрано майже 4 000 сосон та ялинок, то в цьому році – близько 7 000 хвойних. Пов’язуємо це з тим, що значна частина киян повернулася в місто, а також із збільшенням пунктів прийому новорічних дерев у столиці», – сказав Володимир Прокопів.

Директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний нагадав, що у 2024 році кількість пунктів прийому хвойних зросла із 17 до 44.

«На численні прохання киян ми значно збільшили кількість локацій, де можна було здати хвойні дерева на утилізацію. Окрім виробничих баз комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень, ми розмістили сучасні пункти прийому у столичних парках та скверах – по кілька в кожному районі столиці. Цей підхід добре себе зарекомендував, тому в наступному році будемо його масштабувати», – повідомив Олександр Возний.

За словами директора комунального об’єднання «Київзеленбуд» Юрія Бахмата, хоча міські пункти прийому новорічних дерев уже припинили свою роботу, можливість віддати ялинку чи сосну на екологічну утилізацію зберігається. Кияни, які досі не встигли скористатися послугою, можуть це зробити, завітавши в робочий час на виробничі бази районних КП УЗН. Їхні адреси можна знайти на сайті комунального об’єднання: https://kyivzelenbud.com/.

Нагадаємо, під час екологічної утилізації хвойних дерев утворюється щепа, яку використовують у зеленому господарстві. Зокрема, фахівці мульчують лунки молодих дерев – для захисту від перемерзання коренів і збереження вологи в спекотні літні місяці.

У п’ятницю, 2 лютого, об 11:00 у Києві підіб’ють підсумки роботи пунктів збору новорічних дерев. А також озвучать кількість зібраних ялинок від жителів столиці і продемонструють весь цикл екологічної утилізації: від переробки на щепу до мульчування лунок вічнозелених рослин.

Нагадаємо, цього року для зручності мешканців столиці кількість пунктів прийому новорічних дерев збільшили з 17 до 44, додатково облаштувавши їх у парках та скверах. Зібрані ялинки та сосни перероблять на спеціальному механізмі для подальшого використання в зеленому господарстві міста.

Учасники заходу:

• заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів,
• директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА Олександр Возний,
• генеральний директор КО «Київзеленбуд» Юрій Бахмат.

Місце проведення: Дарницький район, Дніпровська набережна, 8, парк «Прибережний» у затоці Берковщина.

Акредитація представників медіа за тел.: ‎097-626-22-33, Тетяна Степанюк.

Працівники КО «Київзеленбуд», у рамках курсу «Інспектор стану дерев», перейняли європейський досвід догляду за деревами та отримали сертифікати арбористів міжнародного зразка.

Протягом курсу працівники вивчали сучасні методи оцінки та обстеження зелених насаджень, особливості роботи із віковими деревами, вплив життєздатності дерева на безпеку людей. Значну увагу приділили правовим аспектам в управлінні зеленими насадженнями.

«Для нас цінно, що працівники команди КО «Київзеленбуд» мали змогу перейняти досвід кращих фахівців-арбористів та опанувати знання на практиці. Ми підтримуємо та розвиваємо ідею догляду за деревом як за індивідуальним організмом, що дуже важливо в умовах урбанізованого середовища. Надалі плануємо залучати до курсу все більше працівників КО «Київзеленбуд» та комунальних підприємств, які входять до його складу. Це дозволить нам вагомо покращити підходи по догляду за деревами в місті, – зазначив генеральний директор КО «Київзеленбуд» Юрій Бахмат.

Разом з тим Юрій Бахмат нагадав, що спільно з Департаментом захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА, КО «Київзеленбуд» долучився до перекладу європейських стандартів догляду за деревами. Зараз тривають консультації щодо можливості імплементації європейських стандартів догляду за деревами у Києві.

Довідково: курс «Інспектор стану дерев» проходить у рамках проєкту з розвитку арбористики в Україні Semen’s Oblomei Foundation. Підготовлено благодійним фондом Peli can live на основі: «Кurs Certyfikowanego Inspektora Drzew».

Протягом 2023 року в зелених зонах столиці було видалено омелу з крон 5513 дерев. Також проліковано рани у 1688 дерев.

Від омели в основному потерпали: клени, липи, білі тополі. Паразит проростає на вершині рослини чи на її гілках, розростається зеленим густим кущем. В діаметрі може досягати 1 метра. Омела отримує воду, мінеральні та поживні речовини із рослини-хазяїна. ЇЇ розростання спричиняє всихання верхівки, а згодом і всього дерева.

Омела легко ламається під час сильних поривів вітру, чим також несе небезпеку для людини.

Роботи із видалення омели тривають і зараз.