Комунальні підприємства, що входять до складу КО «Київзеленбуд», уже випробовують нову техніку, яку днями їм передало Об’єднання. Йдеться про 10 тракторів та 2 екскаватори-навантажувачі. Як говорять комунальники, понад 70% наявного автопарку підприємств – зношені та застаріли.

«На нашому підприємстві 70% техніки є застарілою та зношеною. Її постійне обслуговування та ремонт потребують значних фінансових витрат і часу, що ускладнює виконання робіт з благоустрою міста. Стара техніка часто виходить з ладу, що сповільнює робочі процеси. Витрати на її утримання постійно зростають. Зношені машини не відповідають сучасним екологічним та технічним стандартам» – зазначив директор комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Святошинського району Володимир Крайчинський.

Нова техніка дозволить ефективніше доглядати за парками, скверами та вулицями міста, зменшити витрати на ремонти та покращити якість виконуваних робіт.                 

За допомогою екскаватора-навантажувача  можна виконувати наступні роботи, зокрема:  копання ям під посадку дерев;  навантаження та транспортування ґрунту;  корчування пнів;  ліквідація стихійних сміттєзвалищ. Трактор використовується для перевезення посадкого матеріалу, вивезення рослинних рештків та опалого листя, дробіння гілля. Взимку його можна використовувати для розчищення снігу на територіях парків, скверів, доріжках.

Завдяки використанню такої техніки догляд за зеленими зонами стає ефективнішим, швидшим і якіснішим.


У парку «Кіото»,  що розташований у Деснянському районі столиці, розквітають сакури. У зв’язку з дощовою погодою, озеленювачі розпочали внесення мінеральних добрив та мульчування пристовбурних лунок дерев. За словами комунальників, ґрунт достатньо зволожений, що сприяє кращому засвоєнню поживних речовин.

Сакури невибагливі у догляді та добре пристосовуються до сучасних кліматичних умов. Основний догляд передбачає рясний полив у весняно-літній період та регулярне внесення необхідних мінералів.

Нагадаємо, протяжність алеї сакур у парку «Кіото» сягає 987 м та налічує декілька сортів вишні японської, серед яких досить популярні – Kanzan та Royal Burgundi. Алея свого часу була занесена до «Книги рекордів України».

Сам парк було закладено у 1972 році на знак дружніх відносин між Києвом та культурною столицею Японії – містом Кіото.  На честь відкриття парку встановлено основні елементи японської культури: сад каменів, ворота та декоративну водойму. Нині парк «Кіото» є улюбленим місцем відпочинку мешканців Деснянського району та осередком японської культури.


У новий сезон – з новою технікою. КО «Київзеленбуд» передав комунальним підприємствам, що входять до його складу, 12 одиниць нової техніки для обслуговування зеленого господарства столиці. Йдеться про 10 тракторів та 2 екскаватори-навантажувачі.

За даними комунальників, майже 70% автотранспорту та машин, що знаходиться на їхньому балансі, у зношеному стані. В окремих районах показник зростає до 90%.

Утримання застарілої та зношеної техніки у робочому стані потребує постійного проведення ремонтних робіт, що несе значні фінансові витрати. Також це не дозволяє повною мірою використовувати техніку в зеленому господарстві столиці та створює незручності в обслуговуванні парків та скверів Києва.

Заміна зношеної та застарілої техніки дасть змогу оновити виробничі процеси та впровадити сучасні технології, підвищити конкурентоспроможність в умовах сучасних викликів, пов’язаних з безпекою та економічною стабільністю. Оновлення техніки також дозволить підвищити якість надання послуг, покращити благоустрій та зробити місто чистішим і комфортнішим для проживання та відпочинку.


Понад 200 тисяч рослин за сезон можуть вирощувати озеленювачі в комунальних оранжереях Києва. Робота вимагає точності, планування і великої відповідальності. Під контролем повинно бути усе: температурний режим, вологість, полив і провітрювання теплиці. Найменше відхилення може вплинути на якість розсади.

Протягом року озеленювачі працюють в оранжереях, щоб парки та сквери столиці квітнули з ранньої весни до пізньої осені.

Усе про роботу в оранжереях – у нашому сюжеті з начальницею оранжерейно-парникового господарства КП УЗН Печерського району Тетяною Циганенко.

Дата запису відео: 20.02.2025.


А ви знали, що робота машиніста у зеленому господарстві – це не лише про керування технікою? За день машиніст може виконувати роботи на чотирьох різних видах автотранспорту: від прибирання снігу та навантаження деревини до її транспортування та викорчовування пнів. А ще бере участь у створенні квітників.

Микола Петриченко влаштувався працювати машиністом у комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району більше року тому. Відразу після демобілізації чоловік долучився до команди зеленого господарства міста. Ось кілька його спостережень.

✅  Машиніст – це трішки будівельник. Він готує основу для нових квітників та газонів.  Відтак у місті з’являються нові зелені зони, де люди можуть відпочити та насолодитися природою.

✅ Машиніст – це і рятівник у надзвичайних ситуаціях. Він допомагає ліквідувати наслідки негоди, розчищає дороги від снігу,  прибирає деревину. Завдяки йому парки та сквери стають безпечними для відвідувачів.

Про всі деталі роботи машиніста – у нашому сюжеті з Миколою Петриченком.


 

 


Працівники лісопаркових господарств, що входять до складу КО «Київзеленбуд»,  поповнюють київські ліси шпаківнями: розвішують майже 300 нових осель для гніздування пернатих.

Усі шпаківні виготовлені з дерева, без додаткового оздоблення чи яскравих кольорів, які відлякують птахів. Внутрішня сторона з шорсткістю, отвір діаметром 5,5 см.

Щоб забезпечити комфортні умови для птахів, шпаківні слід вішати за такими правилами:

✅ Орієнтація отвору – на схід або південний схід. Це забезпечує ранкове сонячне світло, але захищає від перегріву в спеку.

✅ Висота – від 4 метрів над землею, щоб захистити птахів від хижаків та людей.

✅ Захищене місце – подалі від гілок, щоб уникнути доступу котів та білок.

✅ Кут нахилу – легкий нахил вперед (5-10°), щоб запобігти потраплянню дощу всередину.

Найбільше заселяють будиночки для птахів не лише шпаки, а також крилаті, що гніздяться в дуплах: синиці, дятли, повзики, плиски, підкоришники, мухоловки.

Збереження та підтримка популяції птахів відіграє важливу роль, адже пернаті активно знищують комах-шкідників (наприклад, короїдів, гусениць, кліщів).

Працівники лісопаркових господарств щороку поповнюють міські ліси новими шпаківнями, оскільки  будиночки для птахів, під впливом погодних умов,  стають з часом не придатними до використання.


Понад 8,2 тис. дерев, більше 88 тис. кущів та 6,4 млн квітів висаджено у парках, скверах та на бульварах Києва протягом 2024 року. Заліснено 11, 7 га площ міських лісів та висаджено понад 242 тисячі сіянців. Про це зазначив генеральний директор КО «Київзеленбуд» Юрій Бахмат.

«Навіть у цей складний час, комунальні підприємства, що входять до складу КО «Київзеленбуд», продовжують працювати над озелененням столиці. Працівники завжди ретельно вибирають види, що найкраще адаптуються до міських умов.  Серед дерев озеленювачі надають перевагу кленам, липам, платанам і гіпоалергенним тополям. В міських лісах – сосні. Серед квітів – поступово переходимо на багаторічники, такі як: ковила, гейхера, ехінацея, гортензія тощо», – підкреслив Юрій Бахмат.

Також, за його словами, 2024 став роком нових природоорієнтованих рішень, які КО «Київзеленбуд» реалізовує спільно з Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА.

«По-перше, в минулому році столиця збільшила кількість ділянок без скошування до 65 локацій та до 25 локацій – з декоративними луками, що краще сприяє біорізноманіттю. По-друге, вперше запровадили у місті такі екологічні рішення як: дощові садки, що облаштовуємо у місцях підтоплень,  вуличні меблі з озелененням – спеціальні місця для відпочинку, мішки для поливу дерев. Разом з тим масштабували проєкт щодо використання гранітної крихти: з 130 до 150 зелених зон. Також запровадили, як експеримент, захист рослин, що ростуть вздовж доріг, від протиожеледних реагентів», – додав Юрій Бахмат.

Нагадаємо, протягом 2024 року силами КП УЗН було облаштовано у столиці 10 мініскверів – по одному в кожному районі столиці.


З крон 6861 дерева було видалено омелу в зелених зонах Києва протягом 2024 року. Переважно від паразита потерпають тополі, клени, верби, берези та акація.

Омела розростається зеленим густим кущем на вершині дерева. Волога, яку вбирає паразит, стає дефіцитною для гілок, тому насадження з часом втрачає естетичний природний вигляд, ріст рослини-хазяїна сповільнюється. Широке розростання омели спричиняє верхівкове всихання, а згодом і всихання всього дерева.

Паразитний кущ може становити до 1 метра в діаметрі, легко ламається під час сильних поривів вітру, що може нести загрозу здоров’ю людини, особливо коли кущ має ягоди.

Поширюють насіння омели птахи, яких приваблюють її ягоди. Плоди — неїстівні для людини ягоди.

Нагадаємо, протягом 2023 року омелу видалили з крон 5513 дерев.

Обрізають омелу під час спокою дерева: від осені до весни, до початку сокоруху.


Столичні лісопаркові господарства,  що входять до складу КО «Київзеленбуд»,  розширяють кормові бази для диких тварин на зимовий період. Зокрема, облаштували та оновили 40 годівниць для диких звірів у міських лісах, заготовили майже 2000  кормових віників та сіно.

Годівниці розташовані у місцях міграції звірів. Йдеться про локації, де є загроза виснаження запасів природних кормів і де зустрічаються масові переходи копитних тварин. 

Також лісники встановили 24 солонці для мінеральної підгодівлі лосів та косуль.

Нагадаємо, у Києві продовжує діяти заборона на відвідування лісів як пішки, так і на транспортних засобах.

1 2 3 18