Категорія: Відеогалерея

А ви знали, що робота машиніста у зеленому господарстві – це не лише про керування технікою? За день машиніст може виконувати роботи на чотирьох різних видах автотранспорту: від прибирання снігу та навантаження деревини до її транспортування та викорчовування пнів. А ще бере участь у створенні квітників.

Микола Петриченко влаштувався працювати машиністом у комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району більше року тому. Відразу після демобілізації чоловік долучився до команди зеленого господарства міста. Ось кілька його спостережень.

✅  Машиніст – це трішки будівельник. Він готує основу для нових квітників та газонів.  Відтак у місті з’являються нові зелені зони, де люди можуть відпочити та насолодитися природою.

✅ Машиніст – це і рятівник у надзвичайних ситуаціях. Він допомагає ліквідувати наслідки негоди, розчищає дороги від снігу,  прибирає деревину. Завдяки йому парки та сквери стають безпечними для відвідувачів.

Про всі деталі роботи машиніста – у нашому сюжеті з Миколою Петриченком.

Працівники лісопаркових господарств, що входять до складу КО «Київзеленбуд»,  поповнюють київські ліси шпаківнями: розвішують майже 300 нових осель для гніздування пернатих.

Усі шпаківні виготовлені з дерева, без додаткового оздоблення чи яскравих кольорів, які відлякують птахів. Внутрішня сторона з шорсткістю, отвір діаметром 5,5 см.

Щоб забезпечити комфортні умови для птахів, шпаківні слід вішати за такими правилами:

✅ Орієнтація отвору – на схід або південний схід. Це забезпечує ранкове сонячне світло, але захищає від перегріву в спеку.

✅ Висота – від 4 метрів над землею, щоб захистити птахів від хижаків та людей.

✅ Захищене місце – подалі від гілок, щоб уникнути доступу котів та білок.

✅ Кут нахилу – легкий нахил вперед (5-10°), щоб запобігти потраплянню дощу всередину.

Найбільше заселяють будиночки для птахів не лише шпаки, а також крилаті, що гніздяться в дуплах: синиці, дятли, повзики, плиски, підкоришники, мухоловки.

Збереження та підтримка популяції птахів відіграє важливу роль, адже пернаті активно знищують комах-шкідників (наприклад, короїдів, гусениць, кліщів).

Працівники лісопаркових господарств щороку поповнюють міські ліси новими шпаківнями, оскільки  будиночки для птахів, під впливом погодних умов,  стають з часом не придатними до використання.

Понад 8,2 тис. дерев, більше 88 тис. кущів та 6,4 млн квітів висаджено у парках, скверах та на бульварах Києва протягом 2024 року. Заліснено 11, 7 га площ міських лісів та висаджено понад 242 тисячі сіянців. Про це зазначив генеральний директор КО «Київзеленбуд» Юрій Бахмат.

«Навіть у цей складний час, комунальні підприємства, що входять до складу КО «Київзеленбуд», продовжують працювати над озелененням столиці. Працівники завжди ретельно вибирають види, що найкраще адаптуються до міських умов.  Серед дерев озеленювачі надають перевагу кленам, липам, платанам і гіпоалергенним тополям. В міських лісах – сосні. Серед квітів – поступово переходимо на багаторічники, такі як: ковила, гейхера, ехінацея, гортензія тощо», – підкреслив Юрій Бахмат.

Також, за його словами, 2024 став роком нових природоорієнтованих рішень, які КО «Київзеленбуд» реалізовує спільно з Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА.

«По-перше, в минулому році столиця збільшила кількість ділянок без скошування до 65 локацій та до 25 локацій – з декоративними луками, що краще сприяє біорізноманіттю. По-друге, вперше запровадили у місті такі екологічні рішення як: дощові садки, що облаштовуємо у місцях підтоплень,  вуличні меблі з озелененням – спеціальні місця для відпочинку, мішки для поливу дерев. Разом з тим масштабували проєкт щодо використання гранітної крихти: з 130 до 150 зелених зон. Також запровадили, як експеримент, захист рослин, що ростуть вздовж доріг, від протиожеледних реагентів», – додав Юрій Бахмат.

Нагадаємо, протягом 2024 року силами КП УЗН було облаштовано у столиці 10 мініскверів – по одному в кожному районі столиці.

З крон 6861 дерева було видалено омелу в зелених зонах Києва протягом 2024 року. Переважно від паразита потерпають тополі, клени, верби, берези та акація.

Омела розростається зеленим густим кущем на вершині дерева. Волога, яку вбирає паразит, стає дефіцитною для гілок, тому насадження з часом втрачає естетичний природний вигляд, ріст рослини-хазяїна сповільнюється. Широке розростання омели спричиняє верхівкове всихання, а згодом і всихання всього дерева.

Паразитний кущ може становити до 1 метра в діаметрі, легко ламається під час сильних поривів вітру, що може нести загрозу здоров’ю людини, особливо коли кущ має ягоди.

Поширюють насіння омели птахи, яких приваблюють її ягоди. Плоди — неїстівні для людини ягоди.

Нагадаємо, протягом 2023 року омелу видалили з крон 5513 дерев.

Обрізають омелу під час спокою дерева: від осені до весни, до початку сокоруху.

Столичні лісопаркові господарства,  що входять до складу КО «Київзеленбуд»,  розширяють кормові бази для диких тварин на зимовий період. Зокрема, облаштували та оновили 40 годівниць для диких звірів у міських лісах, заготовили майже 2000  кормових віників та сіно.

Годівниці розташовані у місцях міграції звірів. Йдеться про локації, де є загроза виснаження запасів природних кормів і де зустрічаються масові переходи копитних тварин. 

Також лісники встановили 24 солонці для мінеральної підгодівлі лосів та косуль.

Нагадаємо, у Києві продовжує діяти заборона на відвідування лісів як пішки, так і на транспортних засобах.

Майже 300 годівничок для підгодовування пернатих у зимовий несприятливий період облаштували комунальники у зелених зонах Києва. Йдеться як про парки та сквери столиці, так і про територію міських лісів. Про це повідомив генеральний директор КО “Київзеленбуд” Юрій Бахмат.

“Усі годівниці виготовлені з дерева, без додаткового оздоблення чи яскравих кольорів, які відлякують птахів. На кожній із них розміщено QR-код, за посиланням на який можна дізнатися чим краще і коли можна підгодовувати пернатих”, – зазначив Юрій Бахмат. 

Найчастіше годівницями користуються: горобці, синички, чижі, дятли, зеленяки, сойки, повзики, підкоришники. Вони маленькі за розміром, комахоїдні, тому найбільше потерпають від зимових несприятливих умов. 

Для птахів корисно:

• цільне зерно: пшениця, ячмінь, овес, пшоно, просо, сорго;
• насіння: соняшникове, гарбузове (несмажене, несолоне);
• свіже сало.

Птахи здатні самостійно знаходити корм, тому допомагати потрібно лише за наступних умов:

• при сильних морозах;
• коли на снігу утворюється наст (крижана корка);
• під час обледеніння.

Нагадаємо, що у Києві зимують близько 50 видів місцевих та перелітних птахів. Деякі з них – рідкісні. Пернаті є важливою частиною екосистеми міста. Тому необхідно підгодовувати їх під час складних погодних умов.

Лісопаркові господарства Києва та районні комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень  розпочинають кампанію із запобігання самовільних вирубок хвойних дерев у передноворічний період. Для захисту зелених насаджень від вандалів передбачені рейди та патрулювання, а також оброблення дерев спеціальними розчинами. Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.

«Важливо пам’ятати, що незаконна вирубка зелених насаджень карається законом: за кожне самовільно зрубане хвойне дерево передбачена адміністративна, а в деяких випадках навіть кримінальна відповідальність. Особливу увагу працівники наших підприємств приділятимуть охороні молодих хвойних насаджень, які ростуть біля автодоріг і залізничних шляхів та на об’єктах зеленого господарства. У межах кампанії передбачені, зокрема, спільні рейдові заходи та патрулювання в міських лісах за участю працівників Державної екологічної інспекції та патрульної поліції», – сказав Олександр Возний.

За словами генерального директора комунального об’єднання «Київзеленбуд» Юрія Бахмата, крім цього районні комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень починають обробляти спеціальними речовинами ялини, сосни, туї та ялівці у парках та скверах столиці.

«Дерева обробляють репелентами – нешкідливими для рослин речовинами, які у приміщеннях виділяють неприємний запах. Також застосовується оброблення клеєво-крейдяною сумішшю, яка лишає на рослинах «брудне» забарвлення. Обидва підходи є абсолютно безпечними для довкілля. Зони з обробленими деревами позначатимуть спеціальними попереджувальними табличками», – повідомив Юрій Бахмат. 

У Департаменті захисту довкілля та адаптації до зміни клімату зазначають, що незаконна вирубка хвойних дерев несе за собою стягнення штрафу в розмірі від 510 до 5 100 гривень (згідно зі ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Також за незаконну вирубку дерев на території лісів передбачена кримінальна відповідальність (ст. 246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу»), що карається штрафом від 17 000 до 25 500 гривень або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням чи позбавленням волі на строк до трьох років.

Крім того, за кожну самовільно зрізану ялинку визначають шкоду, заподіяну лісу незаконною вирубкою. Розмір цієї шкоди залежить від діаметра пошкодженого дерева. Також такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах лісів, міст та інших населених пунктів, затверджені відповідними постановами Кабінету Міністрів України.