Столичні лісопаркові господарства,  що входять до складу КО «Київзеленбуд»,  розширяють кормові бази для диких тварин на зимовий період. Зокрема, облаштували та оновили 40 годівниць для диких звірів у міських лісах, заготовили майже 2000  кормових віників та сіно.

Годівниці розташовані у місцях міграції звірів. Йдеться про локації, де є загроза виснаження запасів природних кормів і де зустрічаються масові переходи копитних тварин. 

Також лісники встановили 24 солонці для мінеральної підгодівлі лосів та косуль.

Нагадаємо, у Києві продовжує діяти заборона на відвідування лісів як пішки, так і на транспортних засобах.


Майже 300 годівничок для підгодовування пернатих у зимовий несприятливий період облаштували комунальники у зелених зонах Києва. Йдеться як про парки та сквери столиці, так і про територію міських лісів. Про це повідомив генеральний директор КО “Київзеленбуд” Юрій Бахмат.

“Усі годівниці виготовлені з дерева, без додаткового оздоблення чи яскравих кольорів, які відлякують птахів. На кожній із них розміщено QR-код, за посиланням на який можна дізнатися чим краще і коли можна підгодовувати пернатих”, зазначив Юрій Бахмат. 

Найчастіше годівницями користуються: горобці, синички, чижі, дятли, зеленяки, сойки, повзики, підкоришники. Вони маленькі за розміром, комахоїдні, тому найбільше потерпають від зимових несприятливих умов. 

Для птахів корисно:

  • цільне зерно: пшениця, ячмінь, овес, пшоно, просо, сорго;
  • насіння: соняшникове, гарбузове (несмажене, несолоне);
  • свіже сало.

Птахи здатні самостійно знаходити корм, тому допомагати потрібно лише за наступних умов:

  • при сильних морозах;
  • коли на снігу утворюється наст (крижана корка);
  • під час обледеніння.

Нагадаємо, що у Києві зимують близько 50 видів місцевих та перелітних птахів. Деякі з них – рідкісні. Пернаті є важливою частиною екосистеми міста. Тому необхідно підгодовувати їх під час складних погодних умов.


Лісопаркові господарства Києва та районні комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень  розпочинають кампанію із запобігання самовільних вирубок хвойних дерев у передноворічний період. Для захисту зелених насаджень від вандалів передбачені рейди та патрулювання, а також оброблення дерев спеціальними розчинами. Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.

«Важливо пам’ятати, що незаконна вирубка зелених насаджень карається законом: за кожне самовільно зрубане хвойне дерево передбачена адміністративна, а в деяких випадках навіть кримінальна відповідальність. Особливу увагу працівники наших підприємств приділятимуть охороні молодих хвойних насаджень, які ростуть біля автодоріг і залізничних шляхів та на об’єктах зеленого господарства. У межах кампанії передбачені, зокрема, спільні рейдові заходи та патрулювання в міських лісах за участю працівників Державної екологічної інспекції та патрульної поліції», – сказав Олександр Возний.

За словами генерального директора комунального об’єднання «Київзеленбуд» Юрія Бахмата, крім цього районні комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень починають обробляти спеціальними речовинами ялини, сосни, туї та ялівці у парках та скверах столиці.

«Дерева обробляють репелентами – нешкідливими для рослин речовинами, які у приміщеннях виділяють неприємний запах. Також застосовується оброблення клеєво-крейдяною сумішшю, яка лишає на рослинах «брудне» забарвлення. Обидва підходи є абсолютно безпечними для довкілля. Зони з обробленими деревами позначатимуть спеціальними попереджувальними табличками», – повідомив Юрій Бахмат. 

У Департаменті захисту довкілля та адаптації до зміни клімату зазначають, що незаконна вирубка хвойних дерев несе за собою стягнення штрафу в розмірі від 510 до 5 100 гривень (згідно зі ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Також за незаконну вирубку дерев на території лісів передбачена кримінальна відповідальність (ст. 246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу»), що карається штрафом від 17 000 до 25 500 гривень або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням чи позбавленням волі на строк до трьох років.

Крім того, за кожну самовільно зрізану ялинку визначають шкоду, заподіяну лісу незаконною вирубкою. Розмір цієї шкоди залежить від діаметра пошкодженого дерева. Також такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах лісів, міст та інших населених пунктів, затверджені відповідними постановами Кабінету Міністрів України.


За весняно-осінній період 2024 року в міських лісах висадили понад 242 тис. сіянців і заліснили 11,7 га лісових площ. Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.

«Попри складну економічну ситуацію, наші комунальні підприємства протягом року активно працювали над відновленням міських лісів. Йдеться як про доповнення лісових культур, тобто висаджування сіянців на місце рослин, які не прижилися, так і про заліснення нових ділянок. Така робота триває щорічно, адже всі ми розуміємо, що ліси – це «зелені легені» столиці, які потрібно підтримувати та розвивати», – сказав Олександр Возний.

За словами генерального директора комунального об’єднання «Київзеленбуд» Юрія Бахмата, за осінній період лісопаркові господарства висадили майже 80 тис. сіянців, за весняний – понад 160 тис.

«Основна частина посадкового матеріалу, що висаджували лісопаркові господарства протягом року, –  це традиційно хвойні породи. Решта – листяні дерева. Приміром, дуб, яблуня лісова, горобина, бархат амурський, алича», – зазначив Юрій Бахмат.

Він додав, що протягом 2024 року більше 151 тис. сіянців висадили працівники КП «Святошинське лісопаркове господарство», понад 57,5 тис. – КП «Дарницьке лісопаркове господарство» та майже 33 тис. – КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа».

Нагадаємо, загальна площа земель, підпорядкованих столичним лісопарковим господарствам у межах міста, становить майже 32 тис. га.

 

З крон понад 6000 дерев було видалено омелу в парках та скверах Києва протягом 2024 року. В основному уражені тополі, клени, верби, берези та акація.

Омела розростається зеленим густим кущем на вершині дерева чи на його гілках та отримує воду, мінеральні та поживні речовини із рослини-хазяїна. Волога, яку вбирає омела з дерева, стає дефіцитною для гілок, тому насадження з часом втрачає естетичний природний вигляд, ріст рослини сповільнюється. Широке розростання омели спричиняє верхівкове всихання, а згодом і всихання всього дерева.

Паразитний кущ може становити до 1 метра в діаметрі, легко ламається під час сильних поривів вітру, що може нести загрозу здоров’ю людини.

Насіння омели поширюють птахи, ягоди якої є частиною раціону багатьох видів пернатих.

Нагадаємо, протягом минуло року омелу видалили з крон 5513 дерев.


У Дніпровському районі столиці за підтримки меценатів завершився другий етап облаштування скверу на вул. Алматинській. Його особливістю є «зелені» трамвайні колії та тунель із грабу. Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.

«У такі складні часи підтримка соціально-відповідального бізнесу особливо відчутна. Хочу подякувати меценатам, завдяки яким у Дніпровському районі з’явився сучасний сквер європейського рівня. Ми вже бачили, наскільки популярною серед місцевих мешканців стала перша частина скверу, оздобою якої є сучасні артоб’єкти. Переконаний, з першим теплом і ця частина із «зеленими» трамвайними лініями і тунелем з грабу стане своєрідним «магнітом» – місцем, де хочеться проводити час», – сказав Олександр Возний.

Він додав, що це не єдиний приклад ефективної взаємодії відповідального бізнесу, громади та міста. Загалом протягом цього року за підтримки меценатів у парках, скверах та на бульварах міста висадили понад 350 дерев та майже 200 кущів.

За словами генерального директора комунального об’єднання «Київзеленбуд» Юрія Бахмата, роботи з другого етапу облаштування скверу на вул. Алматинській тривали близько шести місяців. За цей час облаштували доріжки, встановили систему автоматичного поливу, освітлення, відеонагляд, огорожу, лави та урни. Озеленення території здійснили працівники КП УЗН Дніпровського району.

«Нову частину скверу прикрашають майже 200 дерев, серед них – магнолія та граб звичайний для створення живоплоту. Також озеленювачі висадили близько 150 кущів, зокрема гортензію, барбарис, спірею та понад 1 200 декоративних злакових трав і багаторічних квітів», – додав Юрій Бахмат.

Основним меценатом облаштування скверу виступила група фармацевтичних компаній «Кусум». Підтримку в озелененні надав розсадник рослин «Наталіс».

Нагадаємо, перший етап робіт з облаштування скверу відбувся минулого року – тоді за підтримки меценатів облаштували зелену зону з артоб’єктами.

 



У кожному районі столиці комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень облаштували нові зелені зони – мінісквери. У межах осіннього озеленення на цих локаціях висадили понад 250 дерев, 12 300 кущів та майже 31 000 квітів, облаштували 6 500 м кв. газонів. Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний під час робочої зустрічі в Дарницькому районі.

«Мінісквери – це невеликі затишні території зі зручними лавами, пішохідними доріжками та декоративним озелененням. Для їхнього облаштування вибрали локації з урахуванням потреб киян. Перевагу віддавали місцям поблизу густонаселених житлових комплексів, офісних центрів і закладів освіти. У деяких мініскверах передбачені дитячі або спортивні майданчики, а також спеціальні зони для вигулу домашніх улюбленців», – повідомив Олександр Возний.

За словами генерального директора КО «Київзеленбуд» Юрія Бахмата, мінісквери не лише створюють комфортні місця для відпочинку мешканців, а й сприяють покращенню екологічного стану міста.

«Для озеленення мініскверів вибирали стійкі до міських умов рослини, декоративні злаки, багаторічні квіти. Наголошую, що всі мінісквери облаштовані КП УЗН без залучення додаткових бюджетних коштів», – зазначив Юрій Бахмат.

Нові мінісквери облаштували за наступними адресами.

  • Голосіївський район: просп. Голосіївський, 96.
  • Дарницький район: просп. Петра Григоренка, 36-38.
  • Деснянський район: просп. Червоної Калини, 10. 
  • Дніпровський район: вул. Алматинська, 56-А.
  • Оболонський район: площа Тараса Шевченка.
  • Печерський район: бульв. Миколи Міхновського, 32.
  • Подільський район: вул. Вишгородська, 45.
  • Святошинський район: ріг вул. Львівської та вул. Івана Крамського.
  • Соломʼянський район: ріг просп. Повітряних Сил та вул. Преображенської.
  • Шевченківський район: вул. Олени Теліги, 17.


Озеленювачі розпочинають підготовку до зимування декоративних кущів, багаторічників та злакових трав у парках та скверах Києва. Зокрема, формують кущі та обрізають верхню частину рослини, щоб у період спокою всі поживні речовини потрапляли в кореневу систему.

«Приміром, зараз формуємо кущі у троянд. Використовуємо  помірний тип обрізки, де пагони обрізаємо на середньому рівні, щоб простимулювати пишне цвітіння навесні. Слід пам’ятати, що останню обрізку троянд бажано провести,  коли температура в нічний час падає до 0 -1 градусів Цельсія»,  – розповідає старший майстер дільниці КП УЗН Шевченківського району Олександр Самоткан.

Також восени озеленювачі обрізають наземну частину злакових трав як: куничник гостроквітковий, щучник дернистий. Уже навесні ці рослини розпочинають своє цвітіння.  

«Декоративні багаторічники теж обрізаємо восени. Йдеться про такі рослини, як шавлія, котовник, ліатрис, лізімахій. Адже взимку вони втрачають свій декоративний вигляд», – додає Олександр Самоткан.

Підготовка рослин у міських парках та скверах до зимового періоду триває у всіх районах столиці.


Близько 500 дерев та кущів  висадили учні та вчителі ліцею № 151 міста Києва разом з працівниками лісопаркового господарства «Конча-Заспа» у рамках осінньої кампанії з відновлення лісів.

В основному – це сіянці сосни звичайної. Однак доповнили лісову ділянку й молодими платанами, дубами, горобиною, грушею, горіхом тощо. Серед кущів надали перевагу ялівцю, піраканті та барбарису.

Зараз у Києві триває осіння кампанія з відновлення міських лісів. Йдеться як про доповнення лісових культур, тобто висаджування сіянців на місце рослин, які не прижилися, так і про заліснення нових ділянок.

З початку лісокультурної кампанії 2024 року лісопарковими підприємствами міста Києва, всього при створенні та доповненні лісових культур заліснено понад 8,5 га лісокультурних площ та висаджено понад 160 тис. шт. сіянців хвойних та листяних порід.

Увесь посадковий матеріал вирощено у власних розсадниках зеленого господарства столиці.

Нагадаємо, загальна площа земель, підпорядкованих лісопарковим господарствам у межах міста, становить понад 31 тис. га.

1 2 3 17