У чому практичний зміст, користь і ризики партизанського садівництва? Про право звичайних жителів на озеленення міських просторів і проблеми, пов’язані із самодіяльністю ентузіастів-садівників, ми поговорили з архітекторами, ландшафтними дизайнерами, екоактивістами, представниками комунальних служб і, звичайно, із самими садівниками. Згадали історію руху та розповіли про закордонні практики.
Олексій Король: Подібні акції варто підтримувати і при цьому регулювати
«Партизанське садівництво» в чистому його прояві не властиве нам. У його основі протест, а кияни здебільшого готові й хочуть співпрацювати. У людей зараз є розуміння, що просто висадити чи посіяти щось недостатньо: рослинам потрібен догляд, полив, обрізка та ж сама. На прибудинкових територіях це ще можна зробити власними силами, а десь посеред вулиці — навряд. Хоча часто на прибудинкових територіях це призводить до появи так званих «бабусиних квітників» чи дерев у шинах, що навряд чи можна назвати міським озелененням. (…)
Більше за посиланням https://pragmatika.media/zeleni-anarkhisty-partyzanske-sadivnytstvo-zaokhochuvaty-chy-zaboroniaty/?fbclid=IwAR2ZkAyr5LqdGWjwnYr2WwlXKLMxM2Av4TxeKc7YRqlYT7Sxw8PFhb2INYw
