Категорія: Новини
У центрі столиці є невеличкий сквер, що ніби сховався від очей, проте його знає кожен. На перетині вулиць Гончара й Велика Житомирська знаходиться Сквер київських інтелігентів. Його легко впізнати по скульптурам птахів-інтелігентів.
У рамках поточного ремонту скверу було влаштовано поливо-зрошувальну систему, встановлено нові лави. Також КП УЗН Шевченківського району оновив озеленення скверу. Зокрема, було висаджено 3 ліквідамбри, майже 260 кущів, злакові рослини та квіти, відновлено газон.
Частина коштів на ремонт скверу була направлена за рахунок субвенції соціально-економічного розвитку з державного бюджету місцевим бюджетам відбулося за сприяння народної депутатки України Анни Пуртової.
У Деснянському районі створили інсталяцію на честь найбільшого та найпотужнішого у світі транспортного літака, збудованого конструкторським бюро імені Антонова АН-225.
Щоб зобразити легендарну «Мрію», працівники КП УЗН Деснянського району висадили майже 9800 квітів на загальній площі 85 кв. м. Для обрамлення квіткового малюнка було використано майже 2 тонни білої мармурової крихти.
За основу для ескізу взяли малюнок 8-річної доньки одного з працівників підприємства.
«Катя обожнювала цей літак і дуже сумувала, коли його знищили. Дитинка світла, дуже вірить у перемогу України і що літак відбудують, бо він робив добрі справи. Дівчинка намалювала літачок і подарувала татові малюнок на роботу. Ми коли дізналися історію малюнка, то були дуже вражені і вирішили, зробити такий квітник», – зазначили в КП УЗН.
Зелена зона на просп. Повітрофлотському, 41 біля будівлі Солом’янської районної державної адміністрації розташована на відкритій місцевості і проглядається з усіх сторін. Після воєнних подій та розбирання оборонних конструкцій, слід було знову привести сквер до ладу.
КП УЗН Солом’янського району зробив поточний ремонт скверу. Зокрема, було вивезено з території шини, бетонні плити та сміття, після чого було зарито траншеї, викопані як окопи для оборони столиці.
Після планування території було відновлено та влаштовано нові доріжки з ФЕМ загальною площею 47 кв. м, відремонтовано підпірні стінки, системи автополиву та освітлення, а також 15 лав та встановлено ще 4 нові. Щоб убезпечити сквер від заїзду автомобілів, встановлено 12 напівсфер.
Наймасштабніші роботи провели з озеленення території: проведено формувальну обрізку дерев та кущів, відновлено майже 5000 кв. м. газонів, створено квітники на загальній площі 1455 кв. м, висаджено більше 250 кущів. Зараз сквер прикрашають тематичні композиції «Життя переможе» та «Прапор України».
Меценати з Харкова подарували Києву лілії, які мали б рости на вулицях міста-героя, що сьогодні мужньо обороняється від рашистів і стійко виборює своє право на життя в мирній Україні. Символічно, що висаджуємо їх саме сьогодні, коли минає три місяці з початку повномасштабної війни в Україні.
На ділянці у 200 кв. м було висаджено 5000 цибулин 5 різних сортів: лілії BELCASTRO, PARRANO, азіатська APRICOT FRUDJE, FRONTERA та BEIJING. Висота квітів, залежно від сорту, від 80 см до 2 м. Квітнуть вони також із червня по серпень. Пік цвітіння – липень.
Ми віримо, що ці квіти не просто нагадуватимуть нам про славетний Харків, а й стануть символом перемоги над ворогом!
Поступово озеленюємо Київ, висаджуючи дерева у різних його куточках. Сьогодні було ще дві локації, де з’явилися нові крупномірні дерева.
Так, у парку «Совки» в Святошинському районі висадили струнку горобину – 6 дерев утворили міні-алею. Горобина – це не лише красиво. Її плоди нагодують взимку місцевих пташок.
У Печерському районі на бульварі Дружби народів тепер ростуть 7 молодих кленів польових, які вирізняються формою листочків.
У День вишиванки все має бути символічним. У сквері Анни Київської, розташованому на Львівській площі, висадили 20 декоративних яблунь. Дерева подарувало місту Міністерство юстиції України. Представники Мін’юсту, одягнувши святкові вишиванки, висаджували дерева, які прикрасили жовто-синіми стрічечками. І це стало найкращим привітанням зі святом!
Ми непереможні! Бо не просто бережемо свої традиції, а й створюємо нові, як, наприклад, висадження дерев на свята.
Толоки тривають і ми продовжуємо озеленювати Київ.
Напередодні на схилі біля озера у парку «Позняки» в Дарницькому районі було прибрано та вивезено бетонні літери, що складалися в напис «Вас вітає Дарниця». Було прийняте спільне рішення із Дарницька РДА та КП УЗН Дарницького району, що на місці бетонних брил слід висадити дерева, щоб ця ділянка не виглядала пусткою. Дерев багато не буває. Тож сьогодні висадили 10 верб Матсудана.
У парку «Орлятко» в Солом’янському районі в рамках весняних толок висадили 15 польових кленів. Клен польовий ще називають рівнинним або пакленом. Це дерево тіньовитривале, стійке до посухи та морозів, невимогливе до ґрунту. Дерева, висаджені вздовж пішохідної доріжки, поступово розростуться красивою алеєю, створюючи тінь та затишок.
«Ми продовжуємо висаджувати дерева у наших парках та скверах. Війна не може завадити цьому, адже дерева – це наше чисте й комфортне майбутнє, яке ми маємо творити самі. Вже не один рік ми висаджуємо саме крупномірні дерева, які легко приживаються в міських умовах. І результати особливо помітні цієї весни, коли звертаєш увагу, як місто живе в ці складні часи – місто квітне сакурами, магноліями, сливами Пісарді, зеленіє липами, платанами, кленами,тополями Італіка, в’язами», – зазначає генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король.
Висадження дерев й столиці триватиме. Тож далі буде.
Сьогодні почали лікувати липу Петра Могили. Роботи масштабні, тому це може затягнутися на кілька днів.
За словами біолога Ігоря Сінгера, першочергово слід очистити рану, яка утворилася на зламі дерева. Після механічної обробки її слід обробити фунгіцидом, влаштувати пасивний дренаж рани та накласти сітку на отвір, щоб туди не потрапляло сміття та не призводило до гниття деревини. Наступним кроком є санітарна розвантажувальна обрізка гілок, щоб липа могла тримати рівновагу. Вже по завершенню санітарної обрізки буде встановлено тимчасову опору, які підтримуватиме найважчі гілки. Згодом її приберуть, а дерево фіксуватиметься за допомогою спеціально розробленої системи динамічного каблінгу.
Нагадаємо, 12 травня під час буревію відламалася частина стовбура 400-літньої липи Петра Могили. Причиною стала анатомічна вада розвитку стовбура (вростаюча кора) та стовбурові інфекції, які розповсюдилися всередині дерева внаслідок вростання всередину дерева опори, встановленої близько 20 років тому.