Простір має бути доступним та зрозумілим кожному. Це вже традиційно обговорювали під час семінару про інклюзивність громадського простору. Зокрема, увагу зосередили на доступності дитячих ігрових майданчиків. Директор Центру інклюзивного дизайну та Президент «Спілки громадських організацій людей з інвалідністю Києва» Олександр Ворона на конкретних прикладах пояснював, що є прийнятним для такого простору. Крім того, він презентував розроблені рекомендації щодо впровадження доступності та інклюзивності дитячих ігрових майданчиків, видані за підтримки Представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні.

Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король зазначає, що дані семінари важливі, адже розроблені на основі провідних міжнародних практик та досвіду, із врахуванням норм національного законодавства: «Вони дають змогу знайти нові підходи, елементи, бачення у проєктуванні нових локацій, по-новому подивитися на об’єкти. Позитивні зміни – це врахування аспектів інклюзивності у всіх наших проєктах та швидкий пошук  варіантів для вирішення проблеми ще на етапі постановки питання, а не під час робіт. Інклюзивність сьогодні є обов’язковим аспектом, коли мова йде про сучасний благоустрій міста. Це про повагу та рівність, безпеку й доступність».


У сквері на вул. Чорнобильській, 12 у Святошинському районі розпочинаються роботи з капремонту, розпочатого минулого року. Зокрема, буде продовжено влаштування доріжок з ФЕМ, встановлено лави й урни, проведено озеленення території. Центральним елементом скверу є до пам’ятний знак святошинцям, що загинули в АТО на Сході України. На алеї, що веде до нього, заплановано висадити туї, а поруч зі знаком буде встановлено новий флагшток.

Роботи передбачено звершити у жовтні цього року.


Триває друга черга капітального ремонту скверу, який знаходиться між будинками на просп. Володимира Маяковського, 15-Б та вул. Оноре де Бальзака, 14 у Деснянському районі. У червні 2021 року Київрада підтримала рішення про присвоєння скверу імені В’ячеслава Веремія – українського журналіста, героя Небесної сотні, посмертно удостоєного звання Героя України. Загальна площа скверу 2,4 га.

Перша черга, яка охопила 1,4 га, була завершена у жовтні минулого року: було влаштовано пішохідні та велодоріжки із ФЕМ, встановлено лави та урни, проведено озеленення території, освітлено центральну алею, а поруч у сквері на вул. Архітектора Ніколаєва збудували сучасний дитячий майданчик. У другій черзі продовжується прокладання доріжок із ФЕМ, буде влаштовано пандус, довстановлено нові лави та урни. Також передбачено підключити поливо-зрошувальну систему, встановити відеонагляд. Під час озеленення скверу буде посіяно газон у новій частині та висаджено дерева й кущі.


Центр Києва прикрашає квіткова інсталяція «Я люблю Україну». Це зізнання у любові до рідної країни вже стало популярним місцем для селфі. 

Висота літер – 2 метри, довжина напису – близько 12 метрів. Для створення об’ємної композиції КП УЗН Шевченківського району висадило 39 тисяч рослин: бегонію різних кольорів, цинерарію,колеус, ірезіне, альтернатеру та ахірантес .


Станом на 11 год. 31 серпня 2021 до аварійно-диспетчерської служби КО «Київзеленбуд» (АДС) надійшло 60 викликів про повалені та зламані дерева. Районні КП УЗН виявили на своїх балансових територіях близько 300 пошкоджених дерев. Загалом постраждало більше 350 дерев, з них чимало великих дерев вирвано з корінням. Найбільше постраждали Оболонський, Шевченківський та Подільський райони.
Прибирання територій почалося одразу після того, як стих дощ. У першу чергу, розкряжовуються дерева та гілки, які заважають руху пішоходів та транспорту, загрожують безпеці пересування. Також працівники АДС та районних КП УЗН допомагають закладам освіти прибрати повалені дерева та зламані гілки з їхніх територій.

Зламана дитяча гойдалка, вирване гумове покриття біля лав – наслідки відпочинку молоді у фітнес-парку «Озеро Лебедине». Камери відеоспостереження зафіксували, як п’ятеро підлітків розважалися і зламали гойдалку «гніздо». Вже направлено звернення в поліцію.
Якщо хтось впізнав осіб на цьому відео, повідомте, будь ласка, поліцію або КО «Київзеленбуд».
Дитячі майданчики – не місце для розваг молоді! У парку достатньо локацій для відпочинку кожного!
 


Будівництво парку на Троєщині завершено – мер Києва Віталій Кличко офіційно відкрив третю чергу. Участь у відкритті взяли також лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв та Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

У новій частині парку з’явилося місце з альтанкою у кримськотатарському стилі, що можна сміливо назвати сквером у парку. Озеленення навколо альтанки переносить у рідний нам Крим – рослини підбирали максимально схожі на ті, що ми звикли бачити на півострові: туї, що формами нагадують кипариси, троянди, гортензії, самшит, перовскія як альтернатива лаванді, а також катальпи, як плодами та формами крони нагадують ріжкове дерево.

Нарешті території навколо трьох водойм стали єдиним цілим – сучасним парком із зручною інфраструктурою, з лавами, урнами, освітленням, поливом, навігацією, відеоспостереженням. 

 


Київ – місто парків! Красивих, комфортних, зручних, визнаних міжнародними експертами серед кращих зон відпочинку.

Одразу три столичних парки отримали відзнаки Національної Премії з ландшафтної архітектури та садового дизайну як кращі реалізовані об’єкти громадського простору:

  • Парк з водними об’єктами на Троєщині став лауреатом І ступеня у категорії «реновація та ревіталізація»;
  • Фонтан у парку Партизанської слави став лауреатом І ступеня у категорії «водний об’єкт»;
  • Парк «Совки» – лауреат ІІ ступеня у категорії «реконструкція / капітальний ремонт парків».

Національна Премія з ландшафтної архітектури та садового дизайну присуджується за кращі ландшафтні об’єкти, виконані на території України за останні 8 років. Премія має статус високої української професійної нагороди національного значення в галузі ландшафтної архітектури, садово-паркового мистецтва, ландшафтного будівництва, благоустрою та озеленення. До складу журі, яке визначає переможців конкурсу, входять архітектори, містобудівники, ландшафтні дизайнери з різних країн.

Нагадаємо, минулого парк «Наталка» став лауреатом І ступеня як кращий реалізований об’єкт відкритих громадських просторів міст, населених пунктів.


Відкрито тертю частину парку з водними об’єктами вздовж просп. Романа Шухевича між вулицями Оноре де Бальзака та просп.  Маяковського на Троєщині.

Будівництво парку відбувалося у три етапи – по кількості водойм, що розташовані у парку. Загальна площа парку – 9,5848 га. Першу чергу було відкрито у жовтні 2018 року, другу – у червні 2020, третю заплановано  у серпні  2021.

Третя черга будівництва охопила територію площею – 4,4 га. У цій частині парку прокладено 3290 кв. м. прогулянкових доріжок з ФЕМ, 410 кв. м. – з піщаника, а також 1729 кв. м. велодоріжок. Встановлено нові лави й урни. Для освітлення території встановлено 68 опор з LED-світильниками. Також збудовано амфітеатр.

Родзинкою третьої черги є альтанка у кримськотатарському стилі висотою 7 м.  Підлога прикрашена мозаїкою діаметром 6 м. Альтанка має стрілоподібні арки, карнизи прикрашені ажурним декором в стилістиці кримськотатарської архітектури. Покриття сферичного куполу виконано з оригінальної сучасної бітумної черепиці, яка нагадує стару черепицю. Купол увінчує шпиль. Орнаменти для підлоги та декору розробляв заслужений майстер народної творчості України, кримськотатарський художник-кераміст Рустем Скибін.

Детальніше…


25 серпня у парку з водними об’єктами на Троєщині стартувала перша масштабна всеукраїнська реконструкція історичного шляху, яка з’єднає материкову Україну і півострів Крим – Арт-караван «Чумацький шлях».

Локація була обрана не випадково. Під час третьої черги будівництва парку на Троєщині було встановлено альтанку у кримськотатарській стилістиці як символ єднання українців та кримських татар. Відтепер у парку також встановлена кам’яний пам’ятний знак про те, що тут у XV – XIX ст. проходив Чумацький шлях.

Протягом 7 днів, з 25 по 31 серпня, від Києва до Криму (КПВВ «Каланчак») 30 відомих кримськотатарських і українських діячів культури, журналістів, блогерів, представників міст-учасників ініціативи їхатимуть по маршруту – 1250 км дороги через 4 області України по історичному торговому шляху, яким їздили чумаки в Крим по сіль.

Це перша із 7-ми запланованих ініціатив культурно-мистецького проєкту «Шлях/Yol», який має на меті нагадати про нерозривність культурного й історичного зв’язків материкової України й півострова Крим.

 

1 2 3 66