У столиці “полікували” липу Петра Могили – одне з найстаріших дерев Києва. За даними науковців, йому понад 400 років. За легендою, цю липу посадив київський митрополит і засновник Києво-Могилянського колегіуму Петро Могила ще 1635 року.

Олексій Король, генеральний директор КО “Київзеленбуд”: “Дуже важливо для таких дерев, пам’яток природи, це постійний моніторинг їхнього стану і заходи щодо покращення цього стану, тому що не можна допустити того, аби якісь гнійні процеси, шкідники, привели до того, що це дерево всохне і буде знищене, бо це є така важлива для нас пам’ятка”.


Цьому дереву понад чотириста років. Липа Петра Могили одна з найдавніших ботанічних цінностей Києва. За легендою, посадив її митрополит поряд із церквою, побудованою на місці зруйнованого десятинного храму. За пам’яткою природи нині постійно стежать біологи, аби продовжити її життя. Сьогодні фахівці провели перший етап “лікування” однієї з найстаріших лип столиці.


У столиці провели профілактично-лікувальні заходи для продовження життя історичної ботанічної пам’ятки – липи Петра Могили.

Як передає кореспондент Укрінформу, комплекс профілактичних заходів провів біолог-дослідник, експерт зі стану рослин, фахівець з аплікації засобів захисту рослин Ігор Сінгер.

«Сьогодні проведено перший етап «лікування» липи Петра Могили – обробка порожнини дерева від сміття. Згодом, коли ґрунт почне розмерзати, буде проведено другий етап — обробка землі та внесення добрив», – розповів Сінгер.

Він також зауважив, що для відновлення історичних рослинних пам‘яток дуже важлива системність і поступовість. Так, біолог вважає, щоб не нашкодити рослині, треба складати конкретний план її відновлення.

Водночас, генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король, який контролював процес «лікування», підкреслив, що Київзеленбуд з 2018 року відстежує стан липи і вживає всіх необхідних заходів для його покращення. Зокрема, за його словами, цьогоріч на профілактичні заходи було виділено близько шести тисяч гривень.


Тема цьогорічного Всесвітнього дня дикої природи «Ліси та засоби до існування: підтримання людей та збереження планети». Головна мета – вкотре нагадати нам, людям, наскільки цінними є ліси, їхня флора та фауна.

Ми вважаємо, що ліси – це справжня любов. А як можна не любити його красу і тих, хто там живе?!



В Києві вперше створили бетонний боул – скейт-зону для всіх любителів роликів, скейтів та велосипедів. Він зроблений у формі 3-рівневої бетонної ванни. Участь у розробці нового проекту взяли і самі скейтбордисти. Можна з впевненістю сказати, що ця скейт-зона розроблена дійсно для потреб людей. Навіть на етапі будівництва, збиралися великі черги охочих покататися. Адже нове покоління росте швидше, і вже з 3-х рочків може освоювати екстремальні види спорту. Це місце не тільки для удосконалення майстерності скейтбордингу, але і вектор розвитку для майбутнього покоління.


За сприяння мера Києва Віталія Кличка та ініціативи дарницької громади у фітнес-парку «Озеро «Лебедине» з’явилася унікальна локація – скейт-зона для тих, хто обрав своїм захопленням велосипеди ВМХ, самокати, ролики чи скейтборди. КО «Київзеленбуд» завершило будівництво даного об’єкта наприкінці 2020 року. Якщо ви не захоплюєтеся екстримом, наступні слова вам мало що скажуть, проте справжні екстремали зрозуміють. Отже, скейт-зона у «Лебединому» – це бетонний боул (англ. Bowl – чаша) плошею 270 кв. м. з бенком. Він має три рівні – 1,2 м, 1,4 м та 1,6 м. Саме при катанні на боулі можна «спіймати хвилю» під ногами, а бенк дозволяє не втрачати швидкості. Тут можна відточити ейр- та стріт-трюки. Для цього є всі базові елементи: мініволрайди та мініквотери, грайндбокси, мануалбокси, банкрампи. Дякуємо @mindworkramps @mindworkramps_ua та Гена Борисов за круте відео!



Зараз у Києві працюють 15 пунктів, куди можна здати новорічні дерева. Тут їх подрібнюють в тріску в спеціальному приладі, щоб потім мульчувати (засипати) нею лунки вічнозелених рослин в місті для збереження водного балансу. Крім того, мульча підвищує ефективність дії мінерального живлення. Самі ж пункти працюватимуть до 2 лютого.


Наближається Водохреще – а це означає, що скоро люди викидатимуть новорічні ялинки. Але як живі, так і штучні потрібно утилізувати правильно, аби не нашкодити довкіллю. В Україні мережа утилізації поки не працює на повну, але в деяких містах люди можуть віднести живі ялинки в спеціальні пункти збору. Зараз такі працюють у столиці, є контейнерні майданчики в Чернівцях, а у Львові хвойне дерево можна віднести до котельні, де його спалять.

1 2 3 10