Категорія: Новини

Хоча синоптики прогнозують ще похолодання, весна все ж бере своє. На бульварі Верховної Ради у Дніпровському районі вже розквітли перші сакури.

Сорт Autumnalis Rosea – з ранньоквітучих. Біло-рожеві квіти починають розпускатися вже у березні.

До речі, саме ця алея сакур вважається найдовшою – у 2020 році вона увійшла до Національного реєстру рекордів України. Її протяжність 1402 м. За кілька років тут було висаджено 240 дерев 7 різних сортів.

Рік тому ми писали «Не паліть сухостій! Паліть окупантів!» Окупанти з Київщини пішли, але правило не палити сухостій – незмінне! Як і робота рятувальників, які повинні встигнути скрізь: ліквідовувати наслідки війни, рятувати людей і, разом з тим, гасити полум’я, що знищує екосистему.

Щороку лунають заклики берегти природу, життя звірі та птахів, власне здоров’я, майно. Кожної весни звучить: не паліть траву, сміття, не кидайте недопалки та сірники в суху трав’яну підстилку!

Вогонь не зупиняється ні перед чим, швидко охоплюючи відкриті території, знищуючи все живе і лишаючи по собі лиш згарище. Нам достатньо вже руїн. Давайте берегти й цінувати те, що маємо!

Вогонь має палити нашого ворога, а не українську землю й природу!

У Сирецькому парку навколо фонтану монтують металеві конструкції дивної форми. Привідкриємо завісу 😉

Працівники КП УЗН Шевченківського району створюють красу навколо пішохідного світломузичного водограю. Переконані, що за кілька років це місце стане улюбленою локацією для селфі.

Металеві конструкції  – це опори для ліан. Їх висота – 3 м. Після монтажу біля них висадять саджанці гліцинії. Ця в’юнка рослина квітне суцвіттями довжиною до 30 см бузкового, рожевого або білого кольору. Вістерія, як ще називають гліцинію, росте доволі швидко. Так, за сприятливих умов за сезон може додати 5 метрів у висоту.

18 березня 2023 у Херсоні у Бузковому парку висадили 70 кущів бузку, привезених зі столиці КО «Київзеленбуд». Частину саджанців надали Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України та Ботанічний сад ім. акад. О. В.Фоміна. Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король розповів в ефірі телеканалу “Київ” про ініціативу та зазначив, що тільки разом ми можемо більше: перемогти, відновити, відбудувати нашу Україну. 

Екологічні ініціативи як корпоративні заходи для колективів стали вже звичними. Так бізнес відзначає особливі дати і, разом з тим, долучається до озеленення міста як меценати.

Алея юридичної практики з’явилася на столичному бульварі Тараса Шевченка три роки тому, у березні 2020 року. У такий спосіб видавництво газети «Юридична практика» відсвяткувало  25-річчя з дня виходу свого першого номера. Екологічну ініціативу видання підтримали профільні компанії. І це стало традицією. Лише минулий рік став виключенням через повномасштабне вторгнення росіян.

Кияни, які потребують встановлення штучного кришталика, можуть безкоштовно отримати послугу із йго заміни у офтальмологічних відділеннях комунальних медичних закладів

Поки наші колеги з КП ШЕУ Шевченківського району ремонтують дорожнє покриття на Великій Житомирській, ми дбаємо про дерева, що ростуть вздовж вулиці. Працівники КП УЗН Шевченківського району «одягли» їх у дерев’яні футляри, щоб вберегти від можливих ушкоджень під час ремонтних робіт.

Нагадаємо, захист зелених насаджень – це обов’язок балансоутримувачів території, а також виконавців ремонтних робіт. Все прописано у Правилах благоустрою міста Києва та у Правилах утримання зелених насаджень.

Ураження дерев омелою – катастрофа для екології міста. Якщо в Західній Європі вона захопила до 8% деревно-чагарникових рослин, то в українських містах і селах часто нею уражені до третини дерев.

Цей напівпаразит вбиває дерево, оскільки живиться його поживними й мінеральними речовинами, водою. Омела дуже швидко поширюється від одного дерева до іншого. Насіння зачасту переносять птахи. У цього явища є термін – орнітохорія. Липке насіння пернаті намагаються зчистити зі своїх дзьобів, витираючи їх об гілки. Найкраще проростає насіння на деревах з м’якою деревиною, тому на дубах, липах й гіркокаштанах дуже рідко можна побачити омелу.

За даними КО «Київзеленбуд» у 2022 році було видалено омелу з крон майже 5000 дерев у столичних парках, скверах та на інших балансових територіях районних КП УЗН. Поки що найефективнішим способом є обрізка – видаляти гілку з омелою аж до здорової тканини. Адже ризоїди цього напівпаразита можуть проростати в деревину до метра, а є випадки й до трьох метрів.

Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король пояснює, що в Україні немає сертифікованих хімічних препаратів, в інструкції яких би зазначалося, що вони ефективні проти омели, тож можна лише випробовувати різні дозволені, проте не спеціалізовані препарати.

Разом з тим, КО «Київзеленбуд» розпочав експеримент з пошуку ефективних шляхів видалення омели.

«Ми вирішили шукати альтернативні методи експериментальним шляхом. Говорили на цю тему із польськими колегами під час нещодавнього семінару щодо обрізки дерев. Кажуть, є один спосіб. Щоб не дати омелі жодного шансу після обрізки, гілки слід закутати в агроволокно, тим самим закривши доступ сонця і відповідно унеможливити фотосинтез, який сприяє росту навіть залишків цього напівпаразита», – розповідає Олексій Король.

Для цього обрали дерево в парку «Нивки», яке ще не почистили від омели. Половину гілок обрізали й обмотали агроволокном. Іншу частину обробили препаратом, який використовують у сільському господарстві для боротьби з бур’яном. Далі буде вестися спостереження.