Ми довго розмірковували над тим, наскільки доречно робити новорічні локації зараз… Адже час диктує умови. Проте дивлячись, як діти чекають свята, як кожного разу радіють навіть найменшим декораціям у парках і скверах, ми зрозуміли – свято потрібне малечі!

Тож у різних куточках Києва з’явилися святкові локації. Вони скромніші, ніж в минулі роки, без ілюмінації та гірлянд. Але це нагадування, що ми не здаємося, що є речі, які нас тримають: сім’я, традиції, щирий дитячий сміх.


Увага! У Києві хвойні дерева починають обробляти репелентами!

Щорічно напередодні новорічно-різдвяних свят молоді ялинки, сосни, туї, ялівці та кипариси у парках і скверах  столиці обробляють спеціальними речовинами – репелентами. Таким чином районні КП УЗН намагаються вберегти рослини від рук крадіїв. Репеленти у теплому приміщення виділяють різкий неприємний запах, що ніяк не додає святкового настрою.

Нагадаємо, що за кожне незаконно зрубане дерево злодіям доведеться сплатити штраф залежно від розміру дерева: у лісах – від 599 грн. до 2709 грн., у межах міста та інших населених пунктів – від 1152 грн. до 1852 грн., у межах територій та об’єктів ПЗФ – від 908 грн. до 4132 грн. Також за подібні злочини передбачена адміністративна відповідальність.


Пів століття тому з’явився термін екоцид. І сьогодні він знову актуальний. Війна нищить екосистеми в Україні. І вже зараз слід скласти план дій, напрацювати алгоритми, знайти найоптимальніші рішення. Це стосується кожної сфери життя. Зокрема, й відновлення ландшафтів як екологічної складової. Ця тема об’єднала близько 100 фахівців під час Empathic green conference «Ландшафтна спільнота України та повоєнна відбудова».

«Швидке (по можливості) відновлення парків важливе тому, що вони є частиною соціопростору. Це простір для релаксу та соціокультурних розваг, відпочинку з дітьми, місце для занять спортом, місце для «тихого відпочинку» (відновлення), а також важлива складова економічного районування та розвитку бізнесу в районі. І щоб парки повноцінно виконували свої функції, їм необхідні інклюзивність простору та елементів благоустрою, безпека, комфорт і затишок, а також озеленення як терапія природою. Ніби й звичні вже умови і зрозумілі речі. Але зараз формується новий погляд на це», – зазначає гендиректор КО» Київзеленбуд» Олексій Король.

За його словами, звісно, Київ не можна порівняти із зруйнованими Харковом, Херсоном, Миколаєвом, Маріуполем та іншими містами, які нищить ворог. Проте нам теж є, над чим працювати. Ми напрацьовуємо стратегії, як відновити наші ліси, якими мають бути парки в оновленій Україні, і готові ділитися своїми досвідом та баченням з іншими.

Інклюзивність вже давно не про пандуси й безбар’єрний простір – вона про зрозумілість. Інклюзивність=комфорт. Для кожного. Без обмежень. І в це поняття ми маємо вкласти всі можливі сенси і смисли.

Безпека вже не лише про тривожні кнопки. Це про те, як знайти в прямому сенсі безпечне місце у парку. Війна все ж… І вона довго ще звучатиме відлунням. Тому потрібні укриття чи бомбосховища у наявних приміщеннях громадських вбиралень чи збудованих нових, бо саме тут є всі необхідні комунікації. Але є «але», яких можемо уникнути, якщо будуть спрощені законодавчі процедури будівництва та обслуговування укриттів, можливість облаштування наявних приміщень під укриття тощо.

Терапія природою. У цьому понятті вже все закладено. Нам всім потрібне буде відновлення внутрішнє, емоційне. Екотерапія – це прикладна  практика в екопсихології. Останній термін ввів наприкінці 90-х років 20 століття Теодор Рошчак (Theodore Roszak) як пояснення зв’язку між екологічним та психічним здоров’ям. Науковці досліджували це і неодноразово знаходили докази того, що природа нас лікує. Тому так важливо після закінчення війни створювати навколо нас такий простір. Саме тому ми шукаємо шляхи якнайшвидшого озеленення територій і підбираємо максимально «ефективні» рослини, які не лише швидко ростуть, а й допомагають зберегти й повернути у міста біорізноманіття.

“Ми неодмінно переможемо і на цьому фронті також”, – додає Олексій Король. 


У центральній частині міста у місцях висадження цибулин тюльпанів з’явилися таблички “Обережно! Тут сплять квіти!”. 

Як зазначає генеральний директор КО “Київзеленбуд” Олексій Король, таблички-«підказки» у парках та скверах вже стали звичними для киян, хоча ще якихось років 5-7 тому це було “новиною”.

“Розпочинаючи ремонти топових парків у Києві, ми чітко розуміли, що без інформативної складової ніяк. Мають бути вказівники з навігацією, розташуванням основних локацій, інформаційні таблички з назвами рослин чи тварин, пояснювальні з правилами поведінки, застереженнями. Звісно, ми іноді “підглядаємо”, які є інфостенди й вказівники в інших країнах, шукаємо цікаві рішення. Це все про комфорт відвідувачів”, – розповідає очільний об’єднання. 

Олексій Король також звернув увагу, що як би не хотілося вірити в добросовісність і вихованість відвідувачів, але нагадування про те, що не можна смітити, ламати дерева, розпалювати вогнища, як поводитися біля фонтанів чи, наприклад, у скейт-зоні теж потрібні: “Крім того, це виховання й маленьких киян, які змалечку вчаться відповідальності. Тож дуже сподіваюся, що поступово ми викорінимо варварське ставлення до табличок у парках та скверах, коли їх ламають чи розмальовують, адже це теж чимало розповідає про нас”.

 


«Не будь ворогом рідній природі» – під таким гаслом розпочинаємо кампанію зі збереження хвойних рослин у передноворічний період.

Щороку в цей час лісівники влаштовують рейди та патрулювання територій, де ростуть молоді насадження, а також тих, що розташовані біля автодоріг і залізничних шляхів. Саме тут найчастіше полюють мисливці за зеленими новорічними красунями. У рейдах також беруть участь працівники Держекоінспекції та патрульної поліції.

За кожне незаконно зрубане дерево правопорушнику доведеться сплатити штраф залежно від розміру дерева: 

  • у лісах – від 599 грн. до 2709 грн. (постанова КМУ від 23.07.2008 № 665);
  • у межах міста та інших населених пунктів – від 1152 грн. до 1852 грн. (постанова КМУ від 08.04.1999 № 559);
  • у межах територій та об’єктів ПЗФ – від 908 грн. до 4132 грн. (постанова КМУ від 10.05.2022 № 575).

Також відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення:

  • Стаття 65 – незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка тягнуть за собою накладення штрафу: на громадян від 510 до 1020 грн.; на посадових осіб від 2550 до 5100 грн.;
  • Стаття 153 – знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев за межами населених пунктів та в їх межах, що не віднесені до лісового фонду, або їх незаконна порубка тягнуть за собою накладення штрафу: на громадян від 170 до 510 грн.; посадових осіб або фізичних осіб – підприємців – від 510 до 850 грн.

Крім того, нагадуємо, що відвідування лісів може бути небезпечним не лише для гаманця, а й для життя – розмінування територій київських лісів ще не завершено. Згідно з розпорядженням Київського міського голови від 29.03.2022 № 164, до кінця режиму воєнного стану населенню заборонено відвідувати ліси, а також заїжджати на транспортних засобах чи іншій техніці.


У парках столиці готуються до новорічних свят, а в теплицях вже проростають нові квіти, якими прикрасять місто через чотири місяці.

З генеральним директором КО «Київзеленбуд» Олексієм Королем «Вечірній Київ» говорить про відновлення ландшафтів після Перемоги, новорічні свята, висадження лугових трав у місті та нові «туристичні магніти» у парках столиці.
 
Інтерв’ю за посиланням https://vechirniy.kyiv.ua/news/75159/
 

4750 дерев і 53000 кущів. Саме стільки ми висадили у парках та скверах Києва, на бульварах та проспектах у цей важкий для всіх рік. А ще були багаторічники й  злакові рослини, і звісно, квіти. Нам це вдалося, тому що з початку повномасштабного вторгнення ворогів ми не припиняли свою роботу, наші районні підприємства працювали злагоджено й без перерв.

Наприклад, сьогодні ми висадили на нижньому плато у парку Володимирська гірка 15 платанів, які доповнюють алею і поступово також стануть окрасою цього улюбленого киянами місця.

А ще нам весь цей час допомагали меценати, серед яких і розсадники, і бізнес-структури, які прагнуть бачити столицю України зеленою й квітучою.

 

 


Наша сила – в нашій єдності, у піклуванні один про одного і про тих, хто поруч з нами. Зима – час подбати про тварин, яким в холодну пору року важко знайти поживу.

У київських лісах живуть кабани, косулі і навіть олені, а ще, звісно, білочки, куниці, зайці, їжаки та інші звірі. А ще тут мешкають різні види пернатих. І всім їм потрібно чимсь харчуватися взимку.

Наші лісівники влаштували на території своїх лісництв місця підгодівлі для диких тварин, встановили там годівниці із сіном, кормовими віниками, зерновими сумішами, а також лишають для них сіль.

Крім того, у парках та скверах районні КП УЗН розвісили годівнички для птахів, які зимують у місті, наповнюють їжею більчатники та залишають корм у будиночках для водоплаваючих птахів.  


На місці падіння ракети у парку імені Т. Г. Шевченка вже висаджено нові дерева. Завдяки меценатам, IT-компанії EvoPlay, на місці знищених дерев з’явилися 5 крупномірних каштанів. Нагадаємо, 10 жовтня ворог наніс ракетні удари по Києву. Зокрема, постраждав і один із центральних парків столиці – у парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва місцевого значення – парку імені Т. Г. Шевченка. Тут були знищені та пошкоджені дерева, газон, а на місці влучання ракети утворилася величезна вирва.

Та колектив EvoPlay вирішив не зупинятися на одній локації і висадив ще 30 дерев: 15 ялин колючих у парку «Перемога» в Дніпровському районі та 15 тополь чорних Італіка на Печерську. Зазначимо, що це вже не перша  їхня «акція» – у Києві вже росте 35 дерев, дбайливо висаджених працівниками компанії влітку.


Бетон чи фунгіцид?
Генеральний директор КО “Київзеленбдуд” Олексій Король розповів, чому вибір очевидний. 
“Коли я бачу забетоновані дерева, у мене виникає відчуття дисонансу. Бо дерево – це живий організм, який росте й розвивається, може хворіти з різних причин, а може жити довго наперекір всьому”, – зазначає Олексій Король. – У дитинстві нам розповідають, що у дуплах живуть білочки, а коли дорослішаємо, то розуміємо, що там ще є купа мікроорганізмів, бактерій, в тому числі, й патогенних, які руйнують дерево зсередини. У порожнинах та дуплах розвивається гниль, перетворюючи міцну деревину на трухляву субстанцію. Зрозуміло, що тут потрібне «хірургічне втручання», як каже один мій знайомий арборист – слід вичистити дерево до здорової тканини. А далі що?”
Очільник КО “Київзеленбдуд” розповідає, що раніше рану бетонували (а саме так ми говоримо про ушкодження на деревах, бо вони ж живі). У такий спосіб «укріплювали» дерево, «запечатували» діру. Проте що таке бетон для живого дерева? Це пломба, яка заважає йому, яка може кришитися з часом або давати тріщини, яка не «дихає». Крім того, можуть утворитися щілини між бетоном і деревом, яке все ж росте, і всередину дерева потраплятиме волога, бактерії, там розвиватимуться грибкові захворювання. Словом, такі собі перспективи.

То які виходи? Повертаємося до поняття «рана». Почнемо з того, що перш ніж вичищати дерево зсередини, слід розуміти масштаби захворювання. А раптом там «чорна діра», а не невелике дупло?

“У КО «Київзеленбуд» ми відпрацювали алгоритм. Спочатку анкетуємо дерево. Якщо є сумніви – залучаємо дендрологів, арбористів (хоча кажуть, що професійних арбористів в Україні немає, але ми знаємо справжній фахівців). І щоб побачити повну картинку, використовуємо арботом – імпульсний томограф для дерев. У першу чергу, це стосується великих дерев, вікових, пам’яток природи. Чисту «рану» потрібно обробити, вбити ті бактерії, які шкодять. І тут на допомогу приходять фунгіциди – спеціальні препарати, які знищують патогенні гриби, збудників хвороб і захищають від розвитку нових”, – пояснює Олексій Король. 
Фунгіциди бувають різні: хімічні й біологічні; органічні й неорганічні; захисні, лікувальні й імунізуючі. Взагалі створення фунгіцидів, зокрема, біологічних, має в основі спостереження за природніми процесами – якщо є збудники хвороб, то є й такі мікроорганізми, які їх пригнічують. Розчин фунгіциду дуже швидко проникає у верхні шари рани, дезінфікуючи її. Якщо за пів години після обробки піде дощ, він не змиє вже діючу речовину. Звісно, потім слід встановити дренаж, щоб виходила зайва волога, і накласти захисну сітку, аби у чистій вже порожнині не збиралося велике сміття. Та головну роботу зробить фунгіцид. А далі постійний профілактичний догляд, в тому числі, і з застосуванням нових наукових приладів (ми постійно вивчаємо досвід іноземних колег), а також каблінг як важлива складова у збереженні вікових дерев. 
 
1 12 13 14 15 16 96