Ураження дерев омелою – катастрофа для екології міста. Якщо в Західній Європі вона захопила до 8% деревно-чагарникових рослин, то в українських містах і селах часто нею уражені до третини дерев.
Цей напівпаразит вбиває дерево, оскільки живиться його поживними й мінеральними речовинами, водою. Омела дуже швидко поширюється від одного дерева до іншого. Насіння зачасту переносять птахи. У цього явища є термін – орнітохорія. Липке насіння пернаті намагаються зчистити зі своїх дзьобів, витираючи їх об гілки. Найкраще проростає насіння на деревах з м’якою деревиною, тому на дубах, липах й гіркокаштанах дуже рідко можна побачити омелу.
За даними КО «Київзеленбуд» у 2022 році було видалено омелу з крон майже 5000 дерев у столичних парках, скверах та на інших балансових територіях районних КП УЗН. Поки що найефективнішим способом є обрізка – видаляти гілку з омелою аж до здорової тканини. Адже ризоїди цього напівпаразита можуть проростати в деревину до метра, а є випадки й до трьох метрів.
Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король пояснює, що в Україні немає сертифікованих хімічних препаратів, в інструкції яких би зазначалося, що вони ефективні проти омели, тож можна лише випробовувати різні дозволені, проте не спеціалізовані препарати.
Разом з тим, КО «Київзеленбуд» розпочав експеримент з пошуку ефективних шляхів видалення омели.
«Ми вирішили шукати альтернативні методи експериментальним шляхом. Говорили на цю тему із польськими колегами під час нещодавнього семінару щодо обрізки дерев. Кажуть, є один спосіб. Щоб не дати омелі жодного шансу після обрізки, гілки слід закутати в агроволокно, тим самим закривши доступ сонця і відповідно унеможливити фотосинтез, який сприяє росту навіть залишків цього напівпаразита», – розповідає Олексій Король.
Для цього обрали дерево в парку «Нивки», яке ще не почистили від омели. Половину гілок обрізали й обмотали агроволокном. Іншу частину обробили препаратом, який використовують у сільському господарстві для боротьби з бур’яном. Далі буде вестися спостереження.
