Категорія: Новини

Сьогодні по всьому Києву відбулися толоки у рамках місяця благоустрою. Дякуємо кожному, хто долучився до нас!  

Працівники офісу КО «Київзеленбуд» долучилися до колег у парку біля озера Йорданське. Спільними зусиллями ми прибрали територію від сміття та очистили газони від торішньої трави.

Загалом толоки відбулися на 34 локаціях районних КП УЗН та лісопаркових господарств: прибрали сміття на територіях та ліквідували кілька сміттєзвалищ, вигребли рослинні рештки з газонів, підмели доріжки, пофарбували лави й дитячі майданчики.

Також висаджували дерева на схилах на вул. Сумській та в лісопарку по вул. Кайсарова, у парках імені Воїнів-інтернаціоналістів, імені Шухевича, вздовж Дніпровської набережної, «Пуща-Водиця», «Нивки» (західна частина), у сквері на розі вулиць Польова та Залізнична, на проспекті Оболонському, 2-б, та на вул. Володимирській. Усього майже 250 дерев та 130 кущів: значну частину становлять дуби, катальпи, платани, верби, з кущів – спірея, форзиція та бузок.

У Києві відбувся семінар щодо догляду за деревами,який для фахівців підприємств КО «Київзеленбуд» провели спеціалісти з Великої Британії, Польщі та Литви

 «Можу із впевненістю сказати, що ми вже рухаємося у правильному напрямку по догляду за деревами, газонами, у створенні зелених зон. Вдячний нашим іноземних колегам за їхню допомогу, практичні підказки, приклади, на яких ми можемо вчитися і розвиватися», – зазначив генеральний директор об’єднання Олексій Король.

Він також виділив головне з досвіду, яким ділилися іноземні колеги:

John Parker, виконавчий директор Асоціації арбористів Великої Британії – Arboricultural Association, розповів, як у його державі за останні роки змінився підхід до утримання дерев:

• Раніше від дерев очікували більше негативу, адже вони падали, пошкоджували майно, коріння псувало асфальт.
• Так, у Великій Британії дерева теж можуть впасти на автомобілі і пошкодити майно. Джон продемонстрував фото подібного випадку, пояснивши, що дерево ззовні було здоровим, виглядало нормально, але мало патогенний грибок в корінні і в результаті впало на авто. Це те, про що ми постійно говоримо, коли пояснюємо, про видалення аварійних дерев.
• Зараз є розуміння управління деревами з точки зору здорового глузду.
• Дерево – це живий організм, який може захворіти, і деякі хвороби непомітні, бо проходять всередині нього.
• Замість того, щоб говорити про висадження дерев, треба говорити про їх приживлюваність.
• У Великій Британії вікових дерев більше, ніж у Європі загалом, і їм потрібен захист на законодавчому рівні.

Piotr Tyszko-Chmielowiec, Ph.D., голова Інституту дерева (Польща), фахівець з оцінки дерев та роботи з віковими деревами, у лютому вже приїжджав у Київ на обговорення української версії європейських стандартів догляду за деревами (Technical Standards in Tree Work). Цього разу мова йшла про те, що «зі змінами клімату міські дерева вразливі, як ніколи». Цікаво було побачити на прикладі 100-тінього дуба, як він змінювався протягом свого життя. І дякую за практичну частину семінару!

Aleksandra Zienkiewicz, PR-координаторки Управління Зелених просторів у Вроцлаві, розповідала про вибір між газонами та луками. Оскільки ми плануємо зараз створювати луки, було цікаво побачити в презентації вже реалізовані проєкти саме з цими травами та злаками, як вони виглядають в реальності, а не лише на красивих картинках.

Kristina Žalnierukynaitė та Renaldas Žilinskas, литовські арбористи та експерти з ландшафту та зелених зон, ділилися вже практичними порадами, професійними нюансами. Цікаво, що у них для старих дерев є два поняття: «ветеранське» (veteran) дерево та старовікове (ancient).

Офіційно розпочали сезон толок. Гуртом чепурили фітнес-парк «Озеро Лебедине» після зими.

Поки КП «Плесо» прибирали водну територію, озеленювачі КП УЗН Дарницького району займалися «наземною» частиною парку: підмітали доріжки, чистили схили від рослинних решток, прибрали сміття. Разом з учасниками місцевого ДФТГ фарбували лави й урни, замальовували графіті. Також спустили на воду відремонтовані будиночки для качок. Крім того, висадили 12 дерев:  5  кленів Фрімана, 3 черемхи Віргінські,3 береза Жакмана і 1 ялину.

Нагадаємо, завтра, 8 квітня, з самого ранку у кожному районі Києва відбудуться толоки у рамках місяця благоустрою міста.

До Міжнародного Дня птахів у різних районах столиці ми розвісили 80 нових годівничок та будиночків для птахів. Розвішуючи по кілька годівниць на одному дереві або на кількох сусідніх, ми створили сади птахів. 

Міжнародний день птахів відзначають 1 квітня. У цей день у 1906 році була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. Крім того,саме з настанням тепла пернаті починають повертатися після зимівлі.

Орнітологи зазначають, що з часу запровадження Дня птахів на Землі вже зникло більше 160 їх видів і підвидів. В Україні під загрозою зникнення – 91 вид із 360, які живуть на території нашої країни.

«Розвішування будиночків для птахів та годівничок до цієї дати – це не просто данина традиціям. В останні роки ми все частіше згадуємо про біорізноманіття, його збереження, збільшення. Особливо це актуально для міст, які швидко розвиваються, де часто змінюються умови проживання для тварин. Птахи – це необхідний ланцюг в екосистемі, який підтримує рівновагу у цій царині», – зазначає генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король.

Готуємо парк «Муромець» до відкриття після майже року обмежень щодо відвідування, пов’язаних із воєнним станом. Відтак тут можна буде проводити спортивні тренування, влаштовувати велопоргулянки та інші активні заходи.

«За рішенням Київської міської військової адміністрації парк «Муромець» відкривається для відвідувачів, зокрема, центральна частина, за яку відповідає КП УЗН Деснянського району. Кілька днів поспіль наші озеленювачі наводили там лад: прибирали сміття, обрізали дерева, вигрібали суху рослинність і косили газони. Останні ще потрібно буде відновлювати, адже протягом цілого року не було можливості це зробити через обмеження, пов‘язані з воєнним станом», – зазначає генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король.

За його словами, цей парк унікальний своїм розташуванням на островах Трухановому та Муромець. Тут особлива атмосфера зараз – наче час завмер: природа, спів пташок, який особливо чутно поза шумом міста, високе весняне небо і мрії, що ось так спокійно буде вже скоро в кожному куточку України, після Перемоги.

Весна ненадовго поступилася місцем зимі, а та вже наробила шкоди у Києві. Станом на 11:00 було виявлено майже 60 дерев, повалених внаслідок сильних поривів вітру, а також чимало пошкоджених зі зламаним гіллям. Найбільше постраждали Шевченківський та Святошинський райони. 

Районні КП УЗН продовжують обстежувати території своїх зелених зон, зокрема, парків, скверів і бульварів та інших зелених зон. Першочергово прибирають дерева та гілки, що заважають руху транспорту та пішоходам.

Також кияни телефонують до аварійно-диспетчерської служби КО «Київзеленбуд» щодо пошкоджених дерев на територіях біля житлових будинків, шкіл, дитсадків. Сьогодні надійшло вже більше 20 дзвінків.

Вчора, 28 березня, у Дарницькому лісництві висадили 1500 сіянців сосни звичайної. Зволікати із цим не можна, адже природою відведено близько двох тижнів, щоб маленькі рослинки отримали достатньо вологи з ґрунту і встигли укорінитися.

«Минулого року ми висаджували ліс у квітні, коли ворог відступив з Київщини. І я пам’ятаю, як думав: «Ми саджаємо ліс під час війни». На жаль, війна триває. Але ми продовжуємо свою справу. Нашим лісам знадобиться ще чимало часу для відновлення та відтворення, але там, де зараз є можливість його створювати й доповнювати – ми це будемо робити. Цього року, тобто навесні й восени 2023, плануємо висадити загалом більше 220 тис. сіянців сосни», – зазначає генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король.

З початку весняної кампанії вже висаджено у лісах майже 92 тисячі лісових культур: 36,9 тис. хвойних та 0,9 тис. листяних рослин на загальній площі 5,3 га, а також 54 тис. сіянців сосни як доповнення площі 29,1 га.

Хоча синоптики прогнозують ще похолодання, весна все ж бере своє. На бульварі Верховної Ради у Дніпровському районі вже розквітли перші сакури.

Сорт Autumnalis Rosea – з ранньоквітучих. Біло-рожеві квіти починають розпускатися вже у березні.

До речі, саме ця алея сакур вважається найдовшою – у 2020 році вона увійшла до Національного реєстру рекордів України. Її протяжність 1402 м. За кілька років тут було висаджено 240 дерев 7 різних сортів.