Категорія: Новини
Озеленювачі Києва обурені фактами вандалізму. Тільки у Деснянському районі у парку на Троєщині з початку грудня пошкоджено 21 інформаційну табличку, альтанку й шахівницю. Причому чотири таблички зламали сьогодні, 10 лютого. Ще три понівичили раніше у сквері на просп. Червоної Калини, 2-Б. Наприкінці грудня на новому мосту у парку «Відрадний» хтось обірвав LED-стрічку вздовж перил. Щоправда, по 1 м лишили з двох сторін, напевно не подужали. Поліцію викликали, заяву подали.
Працівники Київзеленбуду щоразу їх ремонтують або замінюють.
Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король, оприлюднюючи інформацію про дії хуліганів, висловив впевненість, що це робота місцевих мешканців.
«І це лише мала частина вандальних вчинків. Поки одні захищають нашу свободу й незалежність, щоб українці могли вільно жити в своїй державі, інші нівечать її зсередини. Це не перебільшення, бо все починається з малого. Навіть з тієї таблички „Не смітити“ у парку. Поки ми називаємо ворогів варварами і вандалами, у нас вандали гуляють у парках, лишаючи після себе зламані стенди, лави, альтанки, понівечені дерева й кущі. Виховання? Алкоголь? Ставлення себе вище інших? І звісно безкарність, бо не завжди їх, на жаль, можна зловити заруку. А дуже б хотілося!», — говорить Олексій Король.
https://vechirniy.kyiv.ua/news/78512/
У чому практичний зміст, користь і ризики партизанського садівництва? Про право звичайних жителів на озеленення міських просторів і проблеми, пов’язані із самодіяльністю ентузіастів-садівників, ми поговорили з архітекторами, ландшафтними дизайнерами, екоактивістами, представниками комунальних служб і, звичайно, із самими садівниками. Згадали історію руху та розповіли про закордонні практики.
Олексій Король: Подібні акції варто підтримувати і при цьому регулювати
«Партизанське садівництво» в чистому його прояві не властиве нам. У його основі протест, а кияни здебільшого готові й хочуть співпрацювати. У людей зараз є розуміння, що просто висадити чи посіяти щось недостатньо: рослинам потрібен догляд, полив, обрізка та ж сама. На прибудинкових територіях це ще можна зробити власними силами, а десь посеред вулиці — навряд. Хоча часто на прибудинкових територіях це призводить до появи так званих «бабусиних квітників» чи дерев у шинах, що навряд чи можна назвати міським озелененням. (…)
Більше за посиланням https://pragmatika.media/zeleni-anarkhisty-partyzanske-sadivnytstvo-zaokhochuvaty-chy-zaboroniaty/?fbclid=IwAR2ZkAyr5LqdGWjwnYr2WwlXKLMxM2Av4TxeKc7YRqlYT7Sxw8PFhb2INYw
Чи вдасться відновити наші ліси повністю після усіх пожеж, вибухів і забруднень внаслідок детонації боєприпасів? Який шлях доцільніше обрати для відновлення лісів: законсервувати їх на тривалий час і поступово розміновувати чи очистити території в короткий термін, вклавши в це чималі фінансові ресурси, і одразу вирощувати новий?
Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король зазначає, що років за 30 тільки дерева виростуть, а щоб ліс став «стиглим», має пройти не менше 70 років, залежно від порід дерев. І наводить статистику за даними Оперативного штабу з фіксації екозлочинів РФ, в Україні вже постраждала майже третина лісового фонду держави – 3 млн. га лісів уражено війною. Частина з них вже втрачені назавжди. І ця цифра зростатиме…
«Київ оточений лісами, вони – наш захист. Ліси прийняли на себе значний удар. На території двох наших лісопаркових господарств велися бойові дії: Святошинському й Дарницькому. На сьогодні 15% столичних лісів закриті для доступу, близько 5000 га потребують обстеження. Воєнні дії призвели до забруднення лісів вибухонебезпечними предметами, отруйними речовинами внаслідок детонації боєприпасів наземного ураження, маємо пошкоджений рельєф після вибухів і пожеж, понівечені й знищені дерева, а також флору й фауну, – розповідає Олексій Король. – Є питання, як управляти лісовими пожежами, якщо території закриті для доступу. А ще вимушена зміна міграційних параметрів чи зимових циклів для тварин, зміна екологічних коридорів, зменшення біорізноманіття, знищення оселищ. Уявіть, що птахи десятиліттями, століттями літали за одним маршрутом, тварини мали свої домівки, місця підгодівлі, а тепер їм немає куди дітися… У них немає дому… Як це оцінити грошима?».
Від початку роботи пунктів прийому та утилізації хвойних дерев містяни здали на переробку близько 1000 ялинок та сосен. Найактивнішими на даний момент є мешканці Оболонського та Шевченківського районів.
«Звісно, поки що підбивати підсумки рано, проте вже очевидно, що цифра буде значно менша, ніж минулого року. У 2022-му кияни здали на переробку 8,5 тисяч новорічних дерев. Та ми й не очікували цього року ажіотажу, як в попередні роки, із зрозумілих причин: багато хто просто відмовився ставити ялинки, бо війна – не час святкувати, хтось купив деревце у горщику, щоб потім висадити на вулиці, є чимало прихильників штучних прикрас. Та попереду ще одна хвиля – більшість киян виносять з дому ялинки саме після Водохреща», – зазначає генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король.
Зараз у Києві працюють 17 пунктів: на базі підприємств КО «Київзеленбуд»: 11 пунктів відкриються на територіях виробничих баз районних КП УЗН і ще 6 на територіях лісництв КП «Дарницьке ЛПГ» та КП «ЛПГ «Конча-Заспа». Локації та контакти відповідальних осіб можна переглянути на карті http://kyivzelenbud.com/maps/utylizatsiya-novorichnyh-yalynok/.
У пунктах утилізації хвойні дерева подрібнюють на щепу. Вона використовується для мульчування лунок вічнозелених рослин: взимку мульча допомагає захистити ґрунт від промерзання, а в теплу пору року – зберегти водний баланс.
Нагадаємо, пункти розпочали свою роботу 4 січня і будуть приймати дерева до 31 січня включно.
3 січня 2023 року в кварталі 23 Дачного лісництва лісова охорона КП «ЛПГ «Конча-Заспа» спільно з працівниками поліції затримали лісопорушників. Чоловіки зрізали дві сосни.
За фактом порушення складено відповідні протоколи, транспортний засіб доставлено на штраф-майданчик. Документи передано до правоохоронних органів для притягнення винних осіб до відповідальності.
Попередні розрахунки шкоди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 р. «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» становлять близько 10 тис. грн.
Працюватимуть локації до 31 січня 2023 включно. Локації та контакти відповідальних осіб можна переглянути на карті http://kyivzelenbud.com/maps/utylizatsiya-novorichnyh-yalynok/.
У пунктах утилізації хвойні дерева подрібнюють на щепу, яка використовується для мульчування лунок вічнозелених рослин: взимку мульча допомагає захистити ґрунт від промерзання, а в теплу пору року – зберегти водний баланс.
Нагадаємо, минулого кияни здали на переробку 8,5 тисяч хвойних.
Здати ялинки можна за адресами:
- КП УЗН Голосіївського району м. Києва – просп. Голосіївський, 87-Г (пн.-пт. 08.00-17.00);
- КП УЗН Дарницького району м. Києва – вул. Тростянецька, 58-А (пн.-нд. 07.00-17.00);
- КП УЗН Дарницького району м. Києва – фітнес-парк біля озера Лебедине (пн.-нд. 07.00-17.00);
- КП УЗН Деснянського району м. Києва – вул. Електротехнічна, 26 (пн.-пт. 08.00-20.00);
- КП УЗН Дніпровського району м. Києва – просп. Визволителів, 6 (пн.-пт. 00-21.00; сб.-нд. 8.00-13.00)
- КП УЗН Оболонського району м. Києва – просп. Степана Бандери, 26-А(пн.-пт. 07.00-19.00);
- КП УЗН Печерського району м. Києвавул. Залізничне шосе, 61 (пн.-чт. 08.00-17.00, пт. 8.00-16.00);
- КП УЗН Подільського району м. Києва – вул. Анатолія Кузнецова (Дмитріївська), 16-А (пн.-пт. 07.00-16.00);
- КП УЗН Святошинського району м. Києва – вул. Жмеринська, 30-Г (пн.-пт. 08.00-20.00);
- КП УЗН Солом’янського району м. Києва – вул. Новопольова, 95 А (пн.-пт. 08.00-18.00);
- КП УЗН Шевченківського району м. Києва – пров. Герцена, 6 (пн.-пт. 08.00-17.00);
- КП «Дарницьке ЛПГ» – Дарницьке лісництво, Бориспільське шосе, 23 км (пн.-пт. 08.00-17.00);
- КП «Дарницьке ЛПГ» – Дніпровське лісництво, просп. Броварський, 2а (пн.-пт. 08.00-17.00)
- КП «Дарницьке ЛПГ» – Білодібровне лісництво, вул. Радистів, 1-в (пн.-пт. 08.00-17.00);
- КП «Дарницьке ЛПГ» – Микільське лісництво, квартал 35 (пн.-пт. 08.00-17.00);
- КП «Дарницьке ЛПГ» – Броварське лісництво, квартал 72 (пн.-пт. 08.00-17.00);
- КП «ЛПГ «Конча-Заспа» – вул. Генерала Матикіна, 11- (пн.-пт. 08.00-16.00)
Ми довго розмірковували над тим, наскільки доречно робити новорічні локації зараз… Адже час диктує умови. Проте дивлячись, як діти чекають свята, як кожного разу радіють навіть найменшим декораціям у парках і скверах, ми зрозуміли – свято потрібне малечі!
Тож у різних куточках Києва з’явилися святкові локації. Вони скромніші, ніж в минулі роки, без ілюмінації та гірлянд. Але це нагадування, що ми не здаємося, що є речі, які нас тримають: сім’я, традиції, щирий дитячий сміх.
Увага! У Києві хвойні дерева починають обробляти репелентами!
Щорічно напередодні новорічно-різдвяних свят молоді ялинки, сосни, туї, ялівці та кипариси у парках і скверах столиці обробляють спеціальними речовинами – репелентами. Таким чином районні КП УЗН намагаються вберегти рослини від рук крадіїв. Репеленти у теплому приміщення виділяють різкий неприємний запах, що ніяк не додає святкового настрою.
Нагадаємо, що за кожне незаконно зрубане дерево злодіям доведеться сплатити штраф залежно від розміру дерева: у лісах – від 599 грн. до 2709 грн., у межах міста та інших населених пунктів – від 1152 грн. до 1852 грн., у межах територій та об’єктів ПЗФ – від 908 грн. до 4132 грн. Також за подібні злочини передбачена адміністративна відповідальність.
Пів століття тому з’явився термін екоцид. І сьогодні він знову актуальний. Війна нищить екосистеми в Україні. І вже зараз слід скласти план дій, напрацювати алгоритми, знайти найоптимальніші рішення. Це стосується кожної сфери життя. Зокрема, й відновлення ландшафтів як екологічної складової. Ця тема об’єднала близько 100 фахівців під час Empathic green conference «Ландшафтна спільнота України та повоєнна відбудова».
«Швидке (по можливості) відновлення парків важливе тому, що вони є частиною соціопростору. Це простір для релаксу та соціокультурних розваг, відпочинку з дітьми, місце для занять спортом, місце для «тихого відпочинку» (відновлення), а також важлива складова економічного районування та розвитку бізнесу в районі. І щоб парки повноцінно виконували свої функції, їм необхідні інклюзивність простору та елементів благоустрою, безпека, комфорт і затишок, а також озеленення як терапія природою. Ніби й звичні вже умови і зрозумілі речі. Але зараз формується новий погляд на це», – зазначає гендиректор КО» Київзеленбуд» Олексій Король.
За його словами, звісно, Київ не можна порівняти із зруйнованими Харковом, Херсоном, Миколаєвом, Маріуполем та іншими містами, які нищить ворог. Проте нам теж є, над чим працювати. Ми напрацьовуємо стратегії, як відновити наші ліси, якими мають бути парки в оновленій Україні, і готові ділитися своїми досвідом та баченням з іншими.
Інклюзивність вже давно не про пандуси й безбар’єрний простір – вона про зрозумілість. Інклюзивність=комфорт. Для кожного. Без обмежень. І в це поняття ми маємо вкласти всі можливі сенси і смисли.
Безпека вже не лише про тривожні кнопки. Це про те, як знайти в прямому сенсі безпечне місце у парку. Війна все ж… І вона довго ще звучатиме відлунням. Тому потрібні укриття чи бомбосховища у наявних приміщеннях громадських вбиралень чи збудованих нових, бо саме тут є всі необхідні комунікації. Але є «але», яких можемо уникнути, якщо будуть спрощені законодавчі процедури будівництва та обслуговування укриттів, можливість облаштування наявних приміщень під укриття тощо.
Терапія природою. У цьому понятті вже все закладено. Нам всім потрібне буде відновлення внутрішнє, емоційне. Екотерапія – це прикладна практика в екопсихології. Останній термін ввів наприкінці 90-х років 20 століття Теодор Рошчак (Theodore Roszak) як пояснення зв’язку між екологічним та психічним здоров’ям. Науковці досліджували це і неодноразово знаходили докази того, що природа нас лікує. Тому так важливо після закінчення війни створювати навколо нас такий простір. Саме тому ми шукаємо шляхи якнайшвидшого озеленення територій і підбираємо максимально «ефективні» рослини, які не лише швидко ростуть, а й допомагають зберегти й повернути у міста біорізноманіття.
“Ми неодмінно переможемо і на цьому фронті також”, – додає Олексій Король.
