Категорія: Новини
Поки наші колеги з КП ШЕУ Шевченківського району ремонтують дорожнє покриття на Великій Житомирській, ми дбаємо про дерева, що ростуть вздовж вулиці. Працівники КП УЗН Шевченківського району «одягли» їх у дерев’яні футляри, щоб вберегти від можливих ушкоджень під час ремонтних робіт.
Нагадаємо, захист зелених насаджень – це обов’язок балансоутримувачів території, а також виконавців ремонтних робіт. Все прописано у Правилах благоустрою міста Києва та у Правилах утримання зелених насаджень.
Ураження дерев омелою – катастрофа для екології міста. Якщо в Західній Європі вона захопила до 8% деревно-чагарникових рослин, то в українських містах і селах часто нею уражені до третини дерев.
Цей напівпаразит вбиває дерево, оскільки живиться його поживними й мінеральними речовинами, водою. Омела дуже швидко поширюється від одного дерева до іншого. Насіння зачасту переносять птахи. У цього явища є термін – орнітохорія. Липке насіння пернаті намагаються зчистити зі своїх дзьобів, витираючи їх об гілки. Найкраще проростає насіння на деревах з м’якою деревиною, тому на дубах, липах й гіркокаштанах дуже рідко можна побачити омелу.
За даними КО «Київзеленбуд» у 2022 році було видалено омелу з крон майже 5000 дерев у столичних парках, скверах та на інших балансових територіях районних КП УЗН. Поки що найефективнішим способом є обрізка – видаляти гілку з омелою аж до здорової тканини. Адже ризоїди цього напівпаразита можуть проростати в деревину до метра, а є випадки й до трьох метрів.
Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король пояснює, що в Україні немає сертифікованих хімічних препаратів, в інструкції яких би зазначалося, що вони ефективні проти омели, тож можна лише випробовувати різні дозволені, проте не спеціалізовані препарати.
Разом з тим, КО «Київзеленбуд» розпочав експеримент з пошуку ефективних шляхів видалення омели.
«Ми вирішили шукати альтернативні методи експериментальним шляхом. Говорили на цю тему із польськими колегами під час нещодавнього семінару щодо обрізки дерев. Кажуть, є один спосіб. Щоб не дати омелі жодного шансу після обрізки, гілки слід закутати в агроволокно, тим самим закривши доступ сонця і відповідно унеможливити фотосинтез, який сприяє росту навіть залишків цього напівпаразита», – розповідає Олексій Король.
Для цього обрали дерево в парку «Нивки», яке ще не почистили від омели. Половину гілок обрізали й обмотали агроволокном. Іншу частину обробили препаратом, який використовують у сільському господарстві для боротьби з бур’яном. Далі буде вестися спостереження.
У концепції оновлення зеленої зони нові доріжки, лави, освітлення і, звісно, сучасне озеленення. Поки це лише пропозиції для обговорення. Тож якщо маєте ідеї, своє бачення, як створити тут затишок – пишіть у коментарях або на пошту info@kyivzelenbud.com.
Ми пропонуємо розбити простір на кілька зон: вихід з метро, трамвайна зупинка з кільцевою розв’язкою та безпосередньо зона відпочинку. Кожна локація матиме свої особливості, проте поєднуватиметься геометричною розбивкою та відповідно підібраними рослинами. Від метро вестиме алея з кленів сріблястих «Laciniatum Wier». Всередині трамвайного кола створимо мавританський газон. Зона відпочинку буде висаджена масивами кущів, багаторічників та злакових. У кожній зоні пропонуємо висадити мультиштамбову сакуру. Дерева також можна підсвітити.
Йдеться про набір правил, які відображають найкращі європейські практики щодо посадки, обрізки та догляду за деревами.
У Європі ці правила були затверджені влітку минулого року. В Києві фахівці одразу почали адаптувати євростандарти до українських регіональних кліматичних реалій.
Відомий арборист та співавтор європейських стандартів догляду за деревами Пьотр Тишко-Хмельовєць з Польщі провів семінар з практичними заняттями по догляду за деревами для столичних зеленбудівців. Він приємно вражений кількістю молодих дерев у столиці. (…)
«Давайте говорити об’єктивно: чинні Правила утримання зелених насаджень, затверджені Міністерством ЖКГ України у 2006 році, застарілі. Питання сучасного підходу до обрізки дерев у Києві підняли ще у 2018 році, коли Київрада прийняла мораторій на омолоджувальну обрізку дерев. У 2021 році фахівці КО «Київзеленбуд» спільно з науковцями, арбористами, екологами та громадськими діячами розробило нові Правила по догляду за кронами дерев.
Це інструкція для тих, хто відповідає за утримання дерев. Правила вже були розглянуті Постійною комісією з питань екологічної політики та чекають на прийняття Київською міською радою. Тобто цей документ ми розробляли, в першу чергу, для себе, коли не було нічого іншого», — говорить Олексій Король.
Він наголошує, що європейські стандарти догляду за деревами (Technical Standards in Tree Work) — це еталон. Над ними працювали найкращі фахівці Європи, послуговуючись багаторічним досвідом роботи у сфері арбористики й утримання зелених насаджень. Документ має кілька складових комплексного підходу: правила з висадження, каблінг і обрізка.
Поки що фахівці Національного ботсаду імені Гришка разом з іноземними колегами опрацювали правила щодо обрізки як найнагальніше питання.
«Сподіваюся, що інші частини також скоро будуть адаптовані. Фаховий переклад на українську мову європейських стандартів догляду за деревами має стати тим документом, який варто приймати як нормативний документ. Адже мова йде про збереження насаджень, підтримку їх біологічної стійкості, сприяння розвитку біорізноманіття за рахунок збереження дерев (це важливо, особливо в містах), а також про проведення фахових регламентних робіт з догляду», — підкреслює Олексій Король.
Повний текст за посиланням https://vechirniy.kyiv.ua/news/78670/
Генеральний директор КО “Київзеленбуд” Олексій Король дав інтерв’ю молодому журналісту Кирилу Передрію: “Дякую молодому талановитому журналісту Кирилу Передрію за цікаву розмову. Молодь рухає нашу державу вперед, і тому важливі її підхід та інтереси. Цікаво, що під час розмови Кирило намагається розкрити людей через особистість, а не лише професійні якості. Був приємно здивований зацікавленістю до моєї скромної персони”.
Говорили про утилізацію новорічних ялинок, роботу підприємства та плани на майбутнє.
Озеленювачі Києва обурені фактами вандалізму. Тільки у Деснянському районі у парку на Троєщині з початку грудня пошкоджено 21 інформаційну табличку, альтанку й шахівницю. Причому чотири таблички зламали сьогодні, 10 лютого. Ще три понівичили раніше у сквері на просп. Червоної Калини, 2-Б. Наприкінці грудня на новому мосту у парку «Відрадний» хтось обірвав LED-стрічку вздовж перил. Щоправда, по 1 м лишили з двох сторін, напевно не подужали. Поліцію викликали, заяву подали.
Працівники Київзеленбуду щоразу їх ремонтують або замінюють.
Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король, оприлюднюючи інформацію про дії хуліганів, висловив впевненість, що це робота місцевих мешканців.
«І це лише мала частина вандальних вчинків. Поки одні захищають нашу свободу й незалежність, щоб українці могли вільно жити в своїй державі, інші нівечать її зсередини. Це не перебільшення, бо все починається з малого. Навіть з тієї таблички „Не смітити“ у парку. Поки ми називаємо ворогів варварами і вандалами, у нас вандали гуляють у парках, лишаючи після себе зламані стенди, лави, альтанки, понівечені дерева й кущі. Виховання? Алкоголь? Ставлення себе вище інших? І звісно безкарність, бо не завжди їх, на жаль, можна зловити заруку. А дуже б хотілося!», — говорить Олексій Король.
У чому практичний зміст, користь і ризики партизанського садівництва? Про право звичайних жителів на озеленення міських просторів і проблеми, пов’язані із самодіяльністю ентузіастів-садівників, ми поговорили з архітекторами, ландшафтними дизайнерами, екоактивістами, представниками комунальних служб і, звичайно, із самими садівниками. Згадали історію руху та розповіли про закордонні практики.
Олексій Король: Подібні акції варто підтримувати і при цьому регулювати
«Партизанське садівництво» в чистому його прояві не властиве нам. У його основі протест, а кияни здебільшого готові й хочуть співпрацювати. У людей зараз є розуміння, що просто висадити чи посіяти щось недостатньо: рослинам потрібен догляд, полив, обрізка та ж сама. На прибудинкових територіях це ще можна зробити власними силами, а десь посеред вулиці — навряд. Хоча часто на прибудинкових територіях це призводить до появи так званих «бабусиних квітників» чи дерев у шинах, що навряд чи можна назвати міським озелененням. (…)
Більше за посиланням https://pragmatika.media/zeleni-anarkhisty-partyzanske-sadivnytstvo-zaokhochuvaty-chy-zaboroniaty/?fbclid=IwAR2ZkAyr5LqdGWjwnYr2WwlXKLMxM2Av4TxeKc7YRqlYT7Sxw8PFhb2INYw
Чи вдасться відновити наші ліси повністю після усіх пожеж, вибухів і забруднень внаслідок детонації боєприпасів? Який шлях доцільніше обрати для відновлення лісів: законсервувати їх на тривалий час і поступово розміновувати чи очистити території в короткий термін, вклавши в це чималі фінансові ресурси, і одразу вирощувати новий?
Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король зазначає, що років за 30 тільки дерева виростуть, а щоб ліс став «стиглим», має пройти не менше 70 років, залежно від порід дерев. І наводить статистику за даними Оперативного штабу з фіксації екозлочинів РФ, в Україні вже постраждала майже третина лісового фонду держави – 3 млн. га лісів уражено війною. Частина з них вже втрачені назавжди. І ця цифра зростатиме…
«Київ оточений лісами, вони – наш захист. Ліси прийняли на себе значний удар. На території двох наших лісопаркових господарств велися бойові дії: Святошинському й Дарницькому. На сьогодні 15% столичних лісів закриті для доступу, близько 5000 га потребують обстеження. Воєнні дії призвели до забруднення лісів вибухонебезпечними предметами, отруйними речовинами внаслідок детонації боєприпасів наземного ураження, маємо пошкоджений рельєф після вибухів і пожеж, понівечені й знищені дерева, а також флору й фауну, – розповідає Олексій Король. – Є питання, як управляти лісовими пожежами, якщо території закриті для доступу. А ще вимушена зміна міграційних параметрів чи зимових циклів для тварин, зміна екологічних коридорів, зменшення біорізноманіття, знищення оселищ. Уявіть, що птахи десятиліттями, століттями літали за одним маршрутом, тварини мали свої домівки, місця підгодівлі, а тепер їм немає куди дітися… У них немає дому… Як це оцінити грошима?».