У південно-західній частині парку на вулиці Прирічній в Оболонському районі Києва створюється сучасний безбар’єрний простір для відпочинку та прогулянок. Проєкт передбачає облаштування комфортної рекреаційної інфраструктури для мешканців.

Площа території в межах проєктування становить близько 2,5 гектара. Передбачено створення безбар’єрного середовища для маломобільних груп населення.

У межах реалізації проєкту заплановано:

  • облаштування прогулянкових стежок з майданчиками для відпочинку;
  • укріплення укосів для запобігання ерозії;
  • встановлення автоматизованої системи поливу;
  • облаштування зовнішнього освітлення та декоративного підсвічування;
  • встановлення лав, урн та велопарковок;
  • встановлення системи відеоспостереження з тривожними кнопками.

Проєкт також передбачає озеленення території, зокрема висадження дерев, кущів і декоративних рослин із максимальним збереженням природного ландшафту.

Концепцію оновлення південно-західної частини парку на вулиці Прирічній в Оболонському районі Києва формували з урахуванням пропозицій мешканців. Під час підготовки проєкту проведено три етапи відкритих громадських консультацій із мешканцями.

Нагадуємо, що оновлення цієї частини парку відбувається в межах спільного проєкту Києва та Вільнюса. За спільної ініціативи мерії литовської столиці та Києва тут планується зведення садово-паркового елементу – пішохідного містка через існуючу заводь, як символу дружби між містами.


У межах весняного двомісячника із благоустрою комунальні підприємства, що входять до складу КО «Київзеленбуд», проводять толоки в парках, скверах та лісопаркових зонах.

Заплановано санітарне прибирання понад 170 гектарів територій, впорядкування газонів і зелених зон, висадження понад 220 дерев, 525 кущів і 3 тисяч квітів, а також ремонт і фарбування елементів благоустрою. Паралельно триває системне впорядкування територій після демонтажу тимчасових споруд.

Реалізація цих заходів дасть змогу суттєво покращити санітарний стан зелених зон, відновити благоустрій територій та підготувати Київ до весняно-літнього періоду.

Містяни можуть долучитися до толок, обравши зручну локацію зі списку та попередньо зв’язавшись із координаторами. Вони працюватимуть на локаціях і забезпечать учасників необхідним інвентарем.

Двомісячник із благоустрою у столиці триватиме з 16 березня до 15 травня.

Перелік локацій, де проводитимуться роботи, за посиланням.


У столиці з’явиться новий парковий міст у парку на вул. Прирічній в Оболонському районі в межах партнерства між столицями за підтримки мера Києва Віталія Кличка та мера Вільнюса Валдаса Бенкунскаса.

Будівництво здійснюється за кошти мерії міста Вільнюс та Фонду розвитку співробітництва і гуманітарної допомоги Литовської Республіки.

Пішохідний міст зведуть через існуючу заводь за мотивами мосту короля Міндаугаса у Вільнюсі. Ідея його створення виникла як символ дружби та багаторічного партнерства між Києвом і Вільнюсом та знак підтримки України під час війни.

Парковий міст стане частиною оновлення південно-західної частини парку на вулиці Прирічній. Під час підготовки концепції змін провели три етапи відкритих громадських консультацій з мешканцями.

Головною метою проєкту є покращення психічного здоров’я та емоційного благополуччя людей, які постраждали від війни. Проєкт передбачає створення комфортного простору для відпочинку та відновлення, який реалізують з урахуванням принципів безбар’єрності, забезпечуючи доступність для всіх.


Фахівці комунальних підприємств, що входять до складу КО «Київзеленбуд», проводять весняне обрізування декоративних злаків у зелених зонах столиці. 

Декоративні злакові трави давно стали невід’ємною частиною сучасного міського озеленення. Вони набули популярності завдяки своїй витривалості, природній естетиці та відносній простоті у догляді.

Основний етап весняного догляду за декоративними злаками – обрізування. Стебла зрізають приблизно на 5-8 сантиметрів від поверхні землі. Таку процедуру проводять до початку активного росту та появи нових пагонів.

Видалення сухих і зів’ялих стебел сприяє омолодженню рослин і стимулює їх подальший ріст. Завдяки цьому кущі стають густішими, пишнішими та зберігають декоративний вигляд протягом усього вегетаційного сезону.

Крім того, весняне обрізування позитивно впливає на здоров’я декоративних злаків. Сухі залишки рослин можуть накопичувати вологу та створювати сприятливе середовище для розвитку грибкових захворювань і шкідників. Своєчасне обрізування покращує циркуляцію повітря в кущах і сприяє загальному оздоровленню рослин.

Завдяки системному догляду фахівців зеленого господарства декоративні злаки й надалі прикрашатимуть парки, сквери та вулиці столиці, роблячи міський простір більш комфортним, затишним і привабливим для мешканців.


Працівники лісопаркових господарств, що входять до складу КО «Київзеленбуд», розвісили у міських лісах 160 нових шпаківень для гніздування птахів.

Шпаківні виготовлені з натурального дерева без додаткового оздоблення чи яскравих кольорів. Внутрішня поверхня шпаківні залишається шорсткою, щоб пташенятам було легше вибиратися назовні, а діаметр отвору становить 5,5 см.

Щоб забезпечити комфортні та безпечні умови для пернатих, під час встановлення шпаківень дотримуються кількох важливих правил:

  • Орієнтація отвору – на схід або південний схід. Так птахи отримують ранкове сонячне світло, а також захищені від перегріву в спеку.
  • Висота розміщення – переважно на висоті 4-5 метрів на стовбурі дерева, місця гніздування птахів від хижаків і людей.
  • Захищене місце – подалі від гілок, щоб білки чи інші хижаки не могли дістатися до  шпаківні.
  • Кут нахилу – легкий нахил уперед, щоб дощова вода не потрапляла всередину.

У таких оселях селяться не лише шпаки, а й інші птахи, які гніздяться в дуплах, зокрема синиці, дятли, повзики, плиски, підкоришники та мухоловки.

Збереження та підтримка популяції птахів відіграє важливу роль, адже пернаті активно знищують комах-шкідників, зокрема короїдів, гусениць і кліщів.

Працівники лісопаркових господарств щороку доповнюють міські ліси новими шпаківнями, адже з часом під впливом погодних умов старі будиночки стають непридатними для використання.

 


У 2026 році в оранжерейно-парникових господарствах комунальних підприємств столиці планується виростити понад 4 мільйони однорічних, дворічних та багаторічних рослин, які прикрасять парки, сквери та вулиці Києва. 

Загальна площа теплиць комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень районів міста становить понад 17 тисяч кв. метрів. Саме тут щодня триває кропітка робота з вирощування квітів – від висіву насіння до пікірування та підготовки рослин до висадки у відкритий ґрунт.

Фахівці комунальних підприємств самостійно вирощують широкий асортимент декоративних рослин. Серед них – тагетес, сальвія, бегонія, петунія, агератум, газанія, вербена, антірінум, колеус та інші. Завдяки цим рослинам формується квіткове різноманіття столиці.

У 2025 році в теплицях комунальних підприємств столиці вже було вирощено понад 4,5 мільйона квітів, що дозволило значно оновити та урізноманітнити зелені зони міста без додаткових витрат на закупівлю рослин.

Працюємо для того, щоб Київ щороку розквітав ще яскравіше.


Березень радує нас теплою погодою, а це означає, що природа поступово прокидається після зими. Із приходом весни з’являються первоцвіти – підсніжники, проліски, крокуси, конвалія, білоцвіт, сон-трава, черемша та інші рідкісні рослини.

На жаль, щороку частина цієї природної краси опиняється на стихійних ринках. Зірвані квіти вже не можуть утворити насіння, а отже – з кожним роком рідкісних рослин у природі стає дедалі менше.

Нагадуємо: більшість первоцвітів занесені до Червоної книги України та перебувають під охороною держави.

Важливо знати:

  • незаконне придбання або продаж об’єктів рослинного світу, тягне за собою штраф від 510 до 1700 грн із конфіскацією (ч. 1 ст. 88-1 КУпАП);
  • ті самі дії щодо рослин, занесених до Червоної книги України, – від 1700 до 3655 грн із конфіскацією (ч. 2 ст. 88-1 КУпАП).

Крім адміністративного штрафу, за кожен екземпляр незаконно добутої червонокнижної рослини передбачена компенсація завданих збитків.

Та найголовніше – відповідальність перед природою неможливо виміряти штрафами.

Обираймо свідомість замість миттєвої краси.

Не зриваймо. Не купуймо. Бережімо те, що має цвісти у природі, а не в руках. 

Будьмо відповідальними – нехай весна залишається живою.


У столиці триває практика відповідального поводження з новорічними деревами. Цьогоріч кияни передали на екологічну утилізацію близько 7 тисяч хвойних дерев. 

Як зазначив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Павло Іванов, мешканці міста вкотре продемонстрували свідомий підхід до збереження довкілля:

«Цього року кияни передали на екологічну утилізацію близько 7 тисяч хвойних дерев. Найактивнішими традиційно були мешканці Дарницького, Подільського та Святошинського районів. Попри складні погодні умови, морози та відключення електроенергії, містяни обирали екологічний спосіб утилізації новорічних дерев, формуючи сталі екологічні практики у Києві».

Усього цього сезону в місті працювали 72 пункти прийому, які були розміщені у парках і скверах столиці, а також традиційно – на територіях комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень та лісопаркових господарств.

Водночас можливість здати ялинку чи сосну на екологічну переробку залишається доступною й після завершення роботи міських пунктів. Про це наголосила в.о. генерального директора КО «Київзеленбуд» Ольга Манько:

«Кияни, які не встигли скористатися міськими пунктами прийому, можуть передати новорічні дерева на екологічну утилізацію на виробничих базах районних КП УЗН та лісопаркових господарств. Так дерева отримують «друге життя», а місто додаткову користь для зеленого господарства».

Під час  екологічної утилізації хвойні дерева подрібнюють на щепу, яку використовують у зеленому господарстві міста, зокрема для мульчування лунок молодих дерев, захисту кореневої системи взимку та збереження вологи влітку.

Дякуємо киянам за відповідальність і турботу про місто. 


Навіть у складних умовах сьогодення, комунальні підприємства, що входять до складу КО «Київзеленбуд», продовжують працювати над озелененням столиці. За підсумками 2025 року в парках, скверах та на бульварах столиці висаджено майже 8 тис. дерев, понад 70 тис. кущів і більш як 6,1 млн квітів.

Працівники віддавали перевагу стійким до міських умов рослинам, які не лише прикрашають простір, а й сприяють поліпшенню екологічного стану міського середовища.

Переважну частку серед висаджених дерев становили липи, клени, сосни, платани й катальпи. Серед кущів перевагу надавали спіреї, гортензії, бірючині, пухиропліднику та дерену. Основу квіткового оформлення складали рудбекії, гайлардії, іриси, маргаритки та інші декоративні види. Окремий акцент зробили на декоративних злаках – пенісетумі, міскантусі та осоці, що забезпечують довготривалий декоративний ефект.

Найбільше нових дерев з’явилося у Солом’янському районі, лідером за кількістю кущів став Оболонський район, а найбільше квітів цього року висадили у Дніпровському районі. 

За підтримки меценатів протягом 2025 року висаджено 498 дерев та  110 кущів.

Також в столиці було реалізовано комплекс робіт із благоустрою та озеленення територій, у результаті чого облаштовано 19 нових мініскверів, а для підвищення комфорту перебування мешканців на 11 локаціях встановлено екологічні вуличні меблі загальною площею 157,8 м2.

Окрему увагу приділено розвитку міських лісів, лісопарковими господарствами заліснено 9,1 га лісокультурних площ, на яких висаджено 234,2 тис. сіянців головних лісотвірних порід, зокрема 179,2 тис. хвойних порід.

КО «Київзеленбуд» кожного дня працює над створенням комфортного та зеленого міста.


Омела поширюється переважно завдяки розповсюдженню птахами насіння. Птахи підлітають і сідають на верхні гілки розріджених крон дерев, де достатньо світла та які добре прогріваються, саме ці фактори краще сприяють проростанню насіння омели. Основними розповсюджувачами омели у Києві є омелюхи та дрозди-горобинники.

Омелою уражаються дерева різного віку, однак частіше – старі дерева, оскільки вони довше, ніж молоді, трапляються на шляху міграції птахів і в місцях їхнього постійного проживання. Найбільше страждають клени, липи, тополі, верби, дуби, берези та осики.

Комунальними підприємствами по утриманню зелених насаджень районів міста Києва, що входять до складу КО «Київзеленбуд», у 2025 році було очищено від омели 5317 дерев на балансових територіях об’єктів благоустрою зеленого господарства.

Крім того, міською станцією захисту зелених насаджень КО «Київзеленбуд» протягом 2025 року під час здійснення господарської діяльності було очищено від омели ще 2074 дерев.

Системна боротьба з омелою є важливою частиною догляду за міськими зеленими зонами, адже вона дозволяє продовжити життя дерев, зменшити ризик їхнього всихання та зберегти екологічну стійкість міського середовища.

1 2 3 114