Категорія: Новини

На базі Микільського лісництва КП «Дарницьке лісопаркове господарство» відбулися показові навчання за участю органів управління та сил цивільного захисту територіальної підсистеми міста Києва єдиної державної системи цивільного захисту.

Детальніше…

 

У столиці відновили роботу міські фонтани. Цього року у різних районах Києва працюватимуть 27 водограїв, які традиційно стають улюбленими місцями відпочинку та літніх прогулянок.
Детальніше…

У столиці розпочався сезон цвітіння бузку – перші ніжні суцвіття вже з’явилися в парках і скверах міста. Найближчими днями пік цвітіння поступово охопить усі райони Києва, створюючи традиційну весняну атмосферу та приваблюючи мешканців і гостей до зелених зон.

Бузок є однією з характерних декоративних рослин міського середовища та невід’ємним символом київської весни. Зазвичай період його цвітіння триває з кінця квітня до початку травня. Один кущ цвіте в середньому 2-3 тижні, а завдяки різним сортам із поетапним розквітом загальний сезон милування бузком є довшим і дозволяє насолоджуватися ним упродовж кількох тижнів.

Запрошуємо киян і гостей столиці відвідати парки, сквери та бульвари, де вже можна побачити перші бузкові кущі у ніжному цвітінні та провести час на свіжому повітрі.

Сезон цвітіння бузку традиційно є одним із найочікуваніших періодів весни у Києві. Закликаємо відвідувачів дбайливо ставитися до зелених насаджень, не ламати гілок та зберігати чистоту в парках і скверах.

Весняний Київ уже розквітає – саме час відкрити для себе його бузкові локації.

Помилуватися цвітінням бузку можна на таких локаціях.

Голосіївський район:

• Голосіївський парк імені Максима Рильського;
• сквер біля Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського;
• сквер Небесної Сотні;
• вул. Холодноярська.

Дарницький район:

• Парк «Партизанської слави»;
• сквер на вул. Олександра Кошиця.

Деснянський район:

• парк «Деснянський»;
• парк «Фестивальний»;
• парк імені Романа Шухевича;
• парк ДШК;
• парк «Кіото»;
• парк на просп. Червоної Калини;
• сквер на вул. Архітектора Ніколаєва, 7;
• сквер біля кінотеатру «Кіото»;
• вул. Братиславська;
• транспортна розв’язка просп. Романа Шухевича – вул. Оноре де Бальзака.

Дніпровський район:

• парк уздовж вул. Гетьмана Павла Полуботка;
• вул. Гната Хоткевича;
• бульв. Верховної Ради;
• парк біля кінотеатру «Дніпро»;
• сквер ім. Кастуся Калиновського;
• парк «Перемога»;
• парк «Аврора»;
• сквер на вул. Ігоря Юхновського, 26-А та вздовж вул. Остафія Дашкевича.

Оболонський район:

• парк навколо озера Йорданське;
• сквер на вул. Героїв полку «Азов», 6;
• парк «Наталка»;
• сквер «Дорога до Храму» (просп. Володимира Івасюка);
• сквер на вул. Північній;
• сквер на площі Оболонській.

Печерський район:

• Наводницький парк;
• сквер ім. Миколи Мозгового;
• вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 15.

Подільський район:

• сквер ім. Сергія Васильчука.

Святошинський район:

• парк «Совки»;
• парк «Інтернаціональний»;
• парк «Юність»;
• вул. Зодчих;
• сквер ім. Василя Стуса;
• сквер ім. Ревуцького;
• сквер між вул. Мирослава Поповича та просп. Академіка Палладіна.

Солом’янський район:

• парк «Відрадний»;
• ландшафтний парк;
• парк Захисників України;
• парк «Орлятко»;
• парк ім. Миколи Зерова.

Шевченківський район:

• сквер ім. Івана Гонти;
• парк «Сирецький»;
• сквер біля Медичного університету ім. О. О. Богомольця;
• сквер «Українського радіо»;
• «Музичний сквер»;
• парк «Веселка»;
• сквер «Верстатобудівний»;
• парк «Нивки» (східна частина);
• парк «Володимирська гірка»;
• парк ім. Т. Г. Шевченка;
• сквер Анни Київської;
• парк на схилах Пейзажної алеї;
• меморіал «Бабин Яр»;
• сквер «Літературний»;
• інші сквери та зелені зони району.

2 травня 2026 року Київ приєднався до масштабної міжнародної екологічної акції «1 мільйон дерев пам’яті та життя», яка об’єднала українців у різних куточках світу задля вшанування пам’яті загиблих та підтримки екологічного відновлення України. 

Акцію організували благодійний фонд «Озеленення України», громадська організація «Світове українство» та Книга світових рекордів за підтримки міжнародних партнерів, громад і бізнесу. Вона реалізується в межах глобальної екоініціативи Greening of the Planet, у рамках якої вже висаджено понад 55 мільйонів дерев у 141 країні світу.

Комунальне об’єднання «Київзеленбуд» разом із підпорядкованими районними комунальними підприємствами і мешканцями столиці, активно долучилися до цієї ініціативи.

У парках і скверах столиці було висаджено 633 дерева та кущі на вшанування пам’яті загиблих захисників України, а участь в акції взяли 210 осіб. Нові зелені насадження з’явилися в різних районах міста й стали символами пам’яті, життя та вдячності.

Ця подія стала важливим внеском у формування екологічного майбутнього України. 

Кожне висаджене дерево є символом відновлення, незламності та віри в життя, а також живим нагадуванням про тих, хто віддав своє життя за Україну. 

Разом ми формуємо спільне майбутнє, засноване на відповідальності, пам’яті та турботі про довкілля.

2 травня киян запрошують долучитися до міжнародної екологічної акції «1 мільйон дерев пам’яті та життя». Мета заходу – об’єднання українців у різних країнах світу навколо увічнення пам’яті загиблих, популяризація екологічного відновлення України. А також встановлення світового рекорду з наймасовішої висадки дерев.

Організатори акції – благодійний фонд «Озеленення України» та громадська організація «Світове українство». У межах глобальної екоініціативи Greening of the Planet та проєкту «Озеленення України» вже висадили понад 55 мільйонів дерев у 141 країні світу.

Із початку повномасштабного вторгнення росії в Україну в межах цієї ініціативи реалізують важливі соціально-екологічні проєкти:

• «Гай дитячих снів» – висадження райських яблунь у пам’ять про дітей, які загинули внаслідок війни;
• «Дерева пам’яті та життя» – висадження дерев у скверах, парках та інших громадських просторах із формуванням екопросторів пам’яті про Героїв, які віддали життя за Україну, а також створення алей вдячності тим, хто сьогодні захищає її кордони.

Щоб долучитися до акції «1 мільйон дерев пам’яті та життя», потрібно заповнити коротку анкету за посиланням: https://forms.gle/7LAJyevfPAnpa32u6. Також потрібно визначити локацію висадки та вказати контактну особу.

Після реєстрації учасники отримають методичні рекомендації, технічне завдання з організації висадки та інструкції з фіксації результатів для встановлення світового рекорду.

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Тоді під час експерименту на 4-му енергоблоці ЧАЕС сталося два вибухи, і 11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу.

Понад 8,5 мільйона людей отримали значні дози опромінення в перші дні після аварії. Близько 600 тисяч ліквідаторів працювали на межі можливого, часто без належного захисту. 90 000 евакуйованих залишили вдома все – фотографії, речі, дитячі іграшки – і так і не повернулися. Радіоактивне забруднення охопило близько 200 тисяч кв. км території, з яких значна частина – сільськогосподарські землі. 30 працівників станції загинули одразу або протягом перших місяців від гострої променевої хвороби.

Чорнобильська катастрофа також стала прикладом системної неготовності влади діяти швидко й відкрито. Зволікання з евакуацією, замовчування масштабів трагедії та пріоритет політичних інтересів над безпекою людей лише загострили наслідки трагедії.

І навіть сьогодні Чорнобиль не є «закритою історією». У 2016 році над зруйнованим реактором встановили новий саркофаг, однак у 2025 році він знову зазнав пошкоджень внаслідок атаки безпілотника. Країна, що колись приховувала катастрофу від світу, тепер цілеспрямовано б’є по тому, що від неї залишилось. Рана не загоїлась – її розривають знову.

Ліна Костенко написала про це так точно, що стискається серце:

«Жив-був народ над Прип’яттю – і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.»

Сорок років – і жодної відповіді, яка б знімала біль. Але є висновок, який ми не маємо права ігнорувати – мовчання може бути не менш руйнівним, ніж радіація.

Говоріть. Запитуйте. Не давайте замовкнути тим, хто пам’ятає.

Цього тижня Київ став ще зеленішим, у зелених зонах столиці висаджено сотні нових дерев, тисячі кущів і квітів.

У Голосіївському районі висадили 84 дерева, серед яких берези, катальпи, горобини та платани. Дарницький район поповнився 86 деревами і 137 кущами, зокрема катальпами, липами, кленами, модринами, вейгелами та деревовидними півоніями.

У Дніпровському районі висадили 80 дерев, 95 кущів і 100 декоративних злаків та багаторічників, зокрема верби, клени, туї, сливи, барбарис, лаванду та інші рослини.

У Деснянському районі з’явилося 20 акацій білих на вулиці Рональда Рейгана. В Оболонському районі висадили 29 дерев, зокрема яблуні, черемхи та клени, а також 1545 кущів пухироплідника і спіреї та 4500 квітів, серед яких рудбекія, кореопсис та іриси.

У Подільському районі висадили 6 верб у Сирецькому гаю, 389 кущів, зокрема спіреї, калини, гібіскуса та барбарису на проспекті Свободи й у сквері Європейського Союзу, а також 15840 багаторічних квітів, серед яких рудбекія, гайлардія, ліхніс, лаванда та шавлія.

У Печерському районі на вулиці Предславинській висадили 6 катальп, 2 черемхи та 8 кущів бузку, у парку «Аскольдова могила» – 3 платани, а в Наводницькому парку – 6 верб вавилонських. Святошинський район поповнився 25 кленами сріблястими на проспекті Корольова та близько 200 кущами ялівцю у сквері на розі проспекту Берестейського і вулиці Чорнобильської.

У Солом’янському районі висадили 12 горобин, 44 липи, 30 кущів спіреї, 13 форзицій, 40 декоративних злаків і 786 квітів. У Шевченківському районі висадили 12 дерев, зокрема акації, платани та сакури, а також 110 кущів спіреї, форзиції та ялівцю, і 944 декоративні злаки та багаторічні рослини.

Дякуємо всім, хто робить місто зеленішим і комфортнішим.